В Зінькові збереглася прегарна пам'ятка подільської дерев'яної архітектури – Свято-Михайлівська дерев'яна церква постала в колишньому передмісті Зінькова, яке називали «Кривуля», коштом місцевих козаків у 1769 році.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

За народними переказами кошти на будівництво церкви збирали колишні козаки, які осіли в Зінькові, та їх нащадки. За іншою легендою під час воєн і заворушень, що точилися навколо місцевої фортеці, загинуло чимало воїнів, серед них і багато козаків. Їхні побратими поховали їх тут, насипали зверху великий курган і на ньому збудували церкву. Тому в народі її ще називають «козацькою». 

Цікавий факт зафіксував у «Історії церков і парафій Поділля» дослідник і краєзнавець Юхим Сіцинський: до цієї парафії у 1898 році були приписані аж 1262 православних. Можна уявити, що творилося у церкві та на подвір'ї під час великих церковних свят!

Храм підноситься над селом трьома стрункими баштами-банями, тісно поставленими в ряд, немов трикирій – три зліплені свічки максимальна висота яких 19 метрів. Башти стрункі й легкі; завдяки їм маси бань стрімко здіймаються вгору і, полегшуючись в заломах, завершуються у формі шоломоносних високих верхів, з м'яким і малопомітним перепоясанням внизу, та увінчання помірними, урівноваженими з масами бань ліхтариками. 

Стрункість мас вдало підкреслює вертикальна шальовка дошками.
В інтер'єрі арки-вирізи простої форми вдало з'єднують внутрішній простір трьох гранчастих бань, а тендітна різьба на скобах в основі підбанника надає йому мальовничості.

інтерьєри церкви з сайтів castles.com.ua, uk.wikipedia.org, risu.org.ua та decerkva.org.ua

Царські ворота. З книги Г.Прилуцького

Урочисте висотне розкриття простору справляє неабияке враження завдяки численним граням зрубу, що дружно підіймаються і сходяться в зеніті. Щодо пропорціонального ладу, ритмічного членування по горизонталі та форми бань тут, очевидно, наслідувано відомий храм у селі Яришеві.

погляд з небес

В радянський період церкву від знищення врятували старання місцевої інтелігенції в результаті храм потрапив до переліку пам'яток архітектури національного значення. За незалежності України тривалий час церква була нечинною, щойно з 2007 року розпочали її тотальну реставрацію. Тепер цей шедевр подільської сакральної дерев'яної архітектури має оригінальний вигляд. Церква набуває в користуванні громади УПЦ МП. 

панорама

За словами Ірини Пустиннікової, місцевий священник — апологет «русского мира», Україну зневажає, мовою її теж користується неохоче. Їй довелося поспілкуватися з ним кілька хвилин — залишилося гидке враження. І війна на Сході йому не догодила, і влада в країні не така, і мова не підходить. З часу реставрації на липень 2017 року пройшло вже десятиліття — і храм, за словами священник, починає замокати, треба шукати гроші на новий ґонт. Ох, аби шифером чи металочерепицею не перекрили.

З книги Г.Г.Павлуцького «Деревянные и каменные храмы»

1995

Джерела:

https://castles.com.ua/zin.html

https://www.pslava.info/ZinkivS_CerkvaSvMyxajila_1968PoUkrajini,268544.html

http://decerkva.org.ua/khm/zinkiv.html

https://risu.org.ua/ua/relig_tourism/krayeznavstvo_digest/68696/

https://risu.org.ua/ua/relig_tourism/krayeznavstvo_digest/45179/

https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_святого_Михаїла_Архангела_(Зіньків)

https://ua.wikimedia.org/wiki/Вікіекспедиції/Мандрівка_в_Сутківці_і_Зіньків