Власник міста, краківський каштелян князь Юрій Збаразький, утримуючи у своїх військових загонах священників — бернардинців, 1627 року поселив їх у невеликому, побудованому для них дерев'яному монастирі у Збаражі. Одночасно почав будувати мурований костел і монастир у заболоченому місці південної сторони Збаража, тому фундаменти храму були укріплені дубовими палями. Після його смерті будівництво продовжив князь Януш Вишневецький і його дружина Євгенія з роду Тишкевичів. Будівництво закінчилося в 1637 році. У 1675 році монастирський комплекс було знищено турецькими військами Ібрагіма Шишмана і лише в 1746 розпочалось будівництво нового — набагато більшого, ніж попередній, храму та монастиря, які й збереглися до наших днів.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Фундатором храму і монастиря був воєвода Станіслав Потоцький. Будівельними роботами керував його проєктант і виконавець Ян Ганц — архітектор з міста Кнурува (Сілезія). В 1752 році храм був посвячений під назвою святого Антонія і Святого Юрія і відданий для користування. Повністю закінчений і обладнаний храм освятив 2 серпня 1755 року Луцький латинський єпископ Антоній Еразм Воллович. У найближчих роках закінчено будівництво монастиря, відбудовано господарські будинки. Вся територія новозбудованого монастиря оточена досить високим камінним муром з оглядовими бійницями.

У 1768 році при монастирі відкрили шпиталь, у 1777 — парафіяльну школу та латинськомовну гімназію. Також проводились провінціяльні капітули. У 1785 році австрійська влада закрила монастир. У 1788 році він згорів, вціліла тільки дзвіниця.
1946 року храм і монастир закрили більшовики. Римо-католицьке (в основному польське) населення переселено, з храму зробили склад, у монастирі — лікарню, а з 1970 році — напівпровідниковий завод. 25 серпня 1990 року відбулося урочисте посвячення тимчасової каплиці (до 1993 року — в минулому червоний куток заводу «Квантор»), в якій проходило Богослужіння. Заново храм освячений 3 серпня 2000 року львівським архієпископом Мар'яном Яворським.

З 1994 року монастирський комплекс знаходиться на балансі Національного заповідника «Замки Тернопілля», де за його старанням проводяться ряд відновлювальних робіт у монастирських приміщеннях, а також був заново перекритий дах храму. У 2012 році були проведені роботи по реставрації двох веж та верхнього фронтону храма Святого Антонія і Святого Юрія. Брак державного фінансування не дає провести повний об'єм необхідних консерваційних і реставраційних робіт всередині храму: укріпити, а з часом відновити розпис стін, оновити знищені вівтарі з унікальною дерев'яною скульптурою майстра Антона Осінського, розчистити підвальні приміщення святині (щоправда, нещодавно провели розкопки у підвалинах монастиря та знайшли багато людських кісток).

Тепер в приміщенні монастиря діють установи Збаразької РДА. Ченці-францисканці, які повернулись до Збаража у 1990 році, проживають в одному з приватних помешкань неподалік храму.
Упродовж чотирьох століть його стіни не раз зазнавали руйнувань від турецько-татарських орд, пожеж, війн і революцій. Найбільшого занепаду зазнала ця святиня за часів радянської влади. І лише тепер, в Українській державі, цей старовинний храм знов повертається до життя.

Храм мурований з каменю в стилі бароко, є тринавною базилікою з видовженим на схід прямокутним у плані вівтарем і увігнутою конфігурацією завершеного шпилем фасаду. Вежі чотириярусні, закінчуються дерев'яними куполами, які покриті бляхою та увінчані металевими хрестами. Третя декоративна вежа (сигнатурка) над апсидою згоріла під час пожежі 1941 року. На сьогодні не відновлена. Дах костелу високий двосхилий, оформлений фронтонами, покритий бляхою. В інтер'єрі простір розкривається вглиб об'єму. Перекриття — хрещаті та півциркульні з розпалубками на підпружних арках, що спочивають на потужних широких стовпах. До західної стіни примикають півкруглі в плані хори.

360º панорама. Для перегляду у весь екран, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities для перегляду панорами в повноекранному режимі.

Всередині храму частково збереглися фрески художника XVIII століття Станіслава Строїнського. У 1750 році в храмі працював львівський різьбяр, уродженець Збаража Антон Осінський — автор декору дев'яти вівтарів та цілого ряду дерев'яних скульптур, що знаходилися в головному вівтарі. В храму було ще дванадцять бокових, що давало змогу відправляти Богослужіння священникам одночасно поруч з тринадцятьма вівтарями, які як і колони були покриті сусальним золотом. У 1860 році храм розписали львівські художники Станіслав Строїнський і Ян Дуль. Створений за Станіслава Потоцького в бароковому стилі монастирський комплекс зберіг і до сьогодні свою архітектурну композицію.

Джерело:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Костел_і_монастир_бернардинців_(Збараж)