Палац Лянцкоронських у Тартакові побудований в XIX в. на місці замку Потоцьких, закладеного в XVIII в. польським магнатом Щ. К. Потоцьким. Від старого оборонного замку збереглися фрагменти валів і стін з південно-західного боку. Новий палац в стилі французького нео-барокко побудував в Тартакові З. Лянцкоронський. Вважається, що зразком для архітектурного проекту Тартаківського палацу послужило «Казино де Парі» (Casino de Paris) в Монако. Двоповерховий палац з ризалитом і балконом має бічну башточку. З півдня до будинку прибудований Г-подібний господарський корпус. У радянські часи у палаці Лянцкоронських розміщувалася школа. У 2010 р пам'ятник архітектури був переданий в концесію приватному інвестору під умову реставрації та створення туристичного центру, але продовжує руйнуватися ...

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

розгорнута панорама залу

в'їзні ворота з боку парку

з боку вулиці

Погляд на останок/Взгляд на последок

Історична довідка. Від пані Oksana Lobko.

Село Тартаків — центр сільської Ради, розташоване на річці Спасівці, притоці Західного Бугу, за 10км від районного центру міста Сокаль, що розміщене на правому березі ріки Буг, і за 10км від залізничної станції Сокаль, яка віддалена від міста на 2км. Від обласного центру міста Львова Сокаль розташований на віддалі 95км залізницею та 78км по шосе.
Населення с.Тартаків біля 2,0 тис.чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти Борки, Копитів, Романівка, Тартаковець.
Перша письмова згадка про Тартаків відноситься до 1415 року, вдруге він згадується у 1426 році в документі князів Земовита і Владислава, виданому в Сокалі у справі розмежування володіння Готгарда.
У 1685 році Тартаків отримав привілей і права містечка. Король Ян III дозволив щорічно проводити у містечку чотири ярмарки  тривалістю по два тижні, а щотижня в п'ятницю — торг.
Воєвода Потоцький надав новоприбулим посадникам вільні землі, євреям дозволив відкрити друкарню, проте згодом (біля 1754р.) зачинив друкарські преси і передав їх єзуїтам. Розвивалися текстильне, ювелірне, миловарне і лимарне ремесла. Виготовляли пиво, а пізніше функціонували ґуральня і цегельня.
У 1748 році король Август III надав містечку Магдебурзьке право, а згодом у 1784 році утворено магістрат у складі президента, двох бургомістрів і міського писаря.

2018

Тартаків як торговий центр став відомим далеко за межами Сокальщини і тодішнього Белзького воєводства, до якого він входив.  Ярмарки набули особливого визнання, коли цісар Йозеф ІІ прибув до Тартакова в часі ярмарку і купив для свого секретаря хутро за 200 дукатів а собі коней арабської породи і багато срібних предметів.
Поряд з будинками і крамницями місцевих купців були будинки і крамниці для купців польських, німецьких, турецьких, французьких.
В документах з 1786 року фігурує велика печатка містечка зі зображенням архангела Михаїла, який мечем б'є змія.
З кінця XVIII століття ярмарки почали занепадати, Тартаків втрачав своє значення торгового центру.
Після смерті Сілезія Потоцького усі багатства і володіння перейшли у спадок його синові Станіславу Щенсному Потоцькому . Але він користувався ними недовго. Через значні борги, які висіли на маєтку, австрійська влада пропонує продати його з молотка, що й було зроблено в березні 1781 року. Потоцький продає свої володіння багатому шляхтичеві кн.Адаму Понінському.
Палац з парком, пам'ятка архітектури та садово-паркового мистецтва кінця ХІХ ст. (охор.№ 1424, згідно "Доповнення до списку пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави" затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 6 вересня 1979 року №442), розташований в центрі села неподалік від магістралі. Палац побудований в стилі французького необароко на місці колишнього замку Потоцьких від якого з південного заходу збереглись залишки оборонних стін з контрфорсами. З півдня до  палацу  прилягає  споруджений  одночасно з  ним одноповерховий, Г-подібний в плані службовий корпус. Палац побудований тоді коли село Тартаків належало кн.Адамові Понінському.

Інтер'єр відразу після пожежі...

Палац оточений парком (територія біля 10га), який вигороджений цегляним муром з кованими металевими воротами. Упорядкований парк був у період коли пани Урбанські відкупили маєток і з собою привезли садівника Антона Данилюка з сім'єю. Він доглядав за клумбами квітів, галереєю чудових рідкісних заморських дерев та кущів, павами, пальмами. По правій стороні, як в'їжджати в парк був чудовий будинок, в якому жив управитель маєтку Голембйовський з сім'єю. Після смерті Урбанські були поховані в капличці, яка стояла в кінці парку. В підвалі стояли труни герметично закриті, виготовлені зі спеціального скла.
Після другої світової війни приміщення палацу використовувались для потреб сільської семирічної, а потім середньої школи.
У 1966 році за загадкових обставин у палаці виникла пожежа, підчас якої згоріли дахи та перекриття.
Крім палацу у Тартакові розташована ще одна споруда, яка була занесена до "Списку пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під державною охороною" затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 23 березня 1956 р., №320. Це мурований костел з 1603 р., який однак до "Списку пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави"  затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 24 серпня 1963 року № 970 з невідомих причин вже не потрапив.
Костел було збудовано за кошти Катерини Тшецінської на місці дерев'яного (1487р.).
Мурована греко-католицька церква збудована у 1875 році старанням о.Емільяна Левицького.
У парку ім.Т.Г.Шевченка споруджено у 1964 році пам'ятник з пісковику українському поету і художнику Тарасу Шевченку, який Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №1039 від 6 жовтня 1997 року занесений до пам'яток мистецтва під охоронним №805.
У селі є середня школа збудована у 1993 році (у 2000 році їй присвоєно ім'я Саноцького), будинок культури на 400 місць, бібліотека. Функціонує дільнична лікарня.

текст взят у http://www.doroga.ua/poi/Ljvovskaya/Tartakov/Dvorec_Lyanckoronskikh/3748