Ще однією родзинкою у Середньому Водяному є друга церква св. Миколи Чудотворця, горішня. Михайло Сирохман вважає що верхня церква належить до найбільш стародавніх дерев'яних храмів Потисся і України. Найдавнішими частинами є дубові зруби (1428 pоку), надбудову над якими зведено близько 1600 року.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
А Григорий Логвін в своєї книжці «По Україні» вказує на храм, як пізніший.
...На горішньому храмі нам не вдалося знайти напис з датою, але стилем будови, архаїзмом форм він близький до Долішнього і був споруджений, можливо, трохи пізніше. Про це свідчать досконаліші пропорції та більш впевнений рисунок вінчання башти. Порівнюючи обидві будівлі, можна подумати, що, зводячи другу, майстер вніс поправки згідно з оптичними враженнями, перевіреними на збудованому раніше храмі...
Близько 1760 року в наві замінили плоске перекриття зрубів на трапецієподібне, розтесано стрілчасті вікна в наві, надбудовано високу, каркасну башту, вкриту стрімким чотирисхилим шатром. Над зрубами – високі двосхилі дахи. Опасання, що обходить церкву з усіх боків, спирається на випуски вінців зрубів. Суворі монументальні форми храму, що нагадують середньовічні романські споруди, вимальовуються мужнім силуетом на фоні неба.
Храм дерев'яний, тридільний, з рівноширокою навою та бабинцем, з гранчастим п'ятистінним вівтарем, збудована з дубових брусів. Усі об'єми вкриті високим двосхилим дахом та охоплені опасанням. Над бабинцем — висока вежа, вкрита строгим шатром, характерним для багатьох марамороських церков.
Церква належить до тих небагатьох релігійних споруд, що мають настінні розписи, хоч частина їх пошкоджена, частина перемалбована, а ще частина – заклеєна. Розписи датують так — у 1601 році розписали наву, в XVIII столітті – бабинець. Розписи у вівтарі зараз заклеєні папером, а в нефі та бабинці дуже пошкоджені та підмальовані.
На плафоні бабинця – «Знамення Богородиці», «Адам і Єва», «Жони-мироносиці», на стінах – фігури Іоанна Златоустого, Василія, Григорія. На східній стіні – «Страшний суд». На західній стіні нави – постать Ієсея, на північній і південній – «Страсті», на плафоні – «Всевидюче око», оточене 12 знаками зодіаку та «Трійці новозавітної». Ці розписи є видатними творами народного малярства, але на початку 1990-х років їх грубо і невміло перемальовано. Серед зображень святих у бабинці вміщено цілком реалістичний портрет «ієрея Никори» – очевидно, фундатора перебудови храму.
Старі ікони на хорах від Юрия Кріливця...
і ті що залишились в іконостасі, нажаль — підмальовані...
і декілька ікон зі старого іконостасу...
Чотириярусний іконостас походить з 1761 року, він звичайної чотириярусної композиції з простою сіткою, утвореною горизонтальними й вертикальними членуваннями. Різьба крупних форм, соковита, наскрізна, але не ажурна, а густа.. Більшисть ікон або перемальвані, або новіші. На стелі на хорах закріплені ікони зі старого ряду святи ще чотири святих присутні з боків іконостасу. Вираз облич глибокодумний, зосереджений.
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті
Можливо, маляри походили з Хуста, але щось певне сказати з цього приводу не можна. Стилістично до описуваного зараз близький іконостас церкви села Руська Долина. Конторський напис на ньому виявляє, що головний керівник живописних робіт теж був українець.
Панорами з гуглкарт від Карпати ЗД...
В радянський час храм було зачинено і перетворено на колгоспний склад. На щастя. храм не занепав
- реставрацію церкви провів 1968 році львівський архітектор і вчений Іван Могитич. З 1995 року відновлена споруда належить православній громаді. Біля церкви стоїть дерев'яна одноярусна каркасна дзвіниця під шатровим дахом і цікаве дерев'яне розп'яття.
Архівні фото...
1921. Фото Флоріана Заплетала з «Дерев'яних церков Закарпаття„
1929. З книги Bohumil Vavrousek "Cirkevni pamatky na Podkarpatske Rusi„
1968. Логвин Г.Н. По Україні.
Портрет титаря Никоря
1970. Гоберман Д. Н. Пам'ятники дерев'яної архітектури Закарпаття.
1973. Логвин Г.Н. Украинские Карпаты.
Богородиця Знамення. Розпис бабинця
1982. Логвин Г.Н. Украина и Молдавия
1985. Пам'ятники містобудування та архітектури
1996. Сирохман М. Церкви України: Закарпаття.
2006. Фото Томаша Главачка
2011. Фото Катерина Байдужа
2015. Власні фото проекту з попереднього відвідування...
Джерела:
https://www.pslava.info/SerednjeVodjaneS_CerkSvMykolyVerxnja,117910.html
https://castles.com.ua/apsa-de-mijloc.html
http://www.derev.org.ua/zakarp/seredne_vod2.htm
https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_святого_Миколая_(Середнє_Водяне,_верхня)
https://karpaty.rocks/region/zakarpatska-oblast/rahivskiy-rayon/serednie-vodyane/cerkva-mikoli-chudotvorcya-verhnya-serednie-vodyane
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
ну як то так =))