Підга́йчики — село Теребовлянського району в Тернопільській області. Розташоване на річці Серет. Перша писемна згадка про поселення відноситься до 1508 року. До 1940-х називалося Підгайчики Юстинові. До 1939 року основну частину населення села складали поляки. В 2007 році в селі проживало 904 особи. 

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

тильна сторона паласика, на який є дата побудови

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки середнього палеоліту, трипілської і давньоруської культур. Неодноразово поблизу села знаходили римські монети. На північ від села по лівій стороні дороги на Теребовлю знаходиться могила, у якій було поховано кілька тисяч полонених, забраних татарами і волохами у 1508 році в Теребовлі та довколишніх селах.

Палац в Підгайчиках причаївся серед великого старовинного парку, на невисокому пагорбі. В ті часи село називалося Підгайчики Юстинові, за одним з імен власника села. Будівлю зведено в 1877 році, про що свідчить вибитий напис на фасаді палацу з тильної сторони.

В ті роки Підгайчики, як і Заслав'я належало родині Козібродських, а саме Юстину-Станіславу Болеста-Козібродському (Justyn Stanislaw Bolesta-Koziebrodski (1822-1855). Збудував палац вже його син Леопольд-Юстин-Максиміліан. В Підгайчиках, в 1906 році, народився син Леопольда: Леопольд-Джозеф, який і жив в палаці до приходу комуністів в 1939 році. В 1939 році він покинув Підгайчики, та через деякий час оселився в Парижі де і одружився в 1955 році.

родинний герб Козібродських

всередені, окрім двірних пройомів, старих сходен та ліфта для їжи нічого не збереглось

Споруда зведена у бароковому стилі, розмірами не вражає, зате охайна та привітна. Вхід прикрашає портик на величних колонах. Фасад та вікна прикрашені ліпниною. Навколо палацу було закладено великий парк площею майже 10 гектарів. Неподалік від палацу ростуть разом шість лип, що символізують єдність роду Козібродських.

Частково збереглася огорожа парку з старими воротами при в'їзді. Поруч, на стенді можна прочитати історію будівлі комуністичної доби, а зокрема:
«1944 – 1953 рр. – радгосп „Підгайчики“,
1954 – 1956 рр. – дитячий санаторій по реабілітації на поліоміеліт,
1956 – 1959 рр. – протитуберкульозний санаторій,
1959 – 1977 рр. – Підгайчицька дільнична лікарня, 
1977–2003 рр.– друге терапевтичне відділення центральної районної лікарні». 
Зараз в палаці знаходиться геріатричне відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання територіального центру надання соціальних послуг Теребовлянської міської ради для престарілих і самотніх людей.

Цвінтарну капличку Козібродських дуже гарно видно з дороги до цвінтаря

На сільському кладовищі знаходиться капличка, побудована у 1885 році графинею Козібродською. У ній містився гробовець графської родини. Під час Другої світової війни каплиця та гробовець були знищені більшовиками.

погляд на останок

Джерела:

https://castlesua.jimdo.com/тернопільська-область/підгайчики-палац/

https://www.castles.com.ua/pidhaychyky.html

https://ua-travels.livejournal.com/2767060.html

http://velomandrivka.blogspot.com/2017/10/blog-post_21.html

https://ru.wikipedia.org/wiki/Ястржембец

http://pidhaichyky.centrkid.in.ua/2017/08/30/pidgajchyky/