Перша згадка про поселення, яке тоді було селом, датується 1375 роком, а назва, ймовірно, походить від переселенців з Перемишлю, які поселились на цих землях. У 1613 році населений пункт отримує магдебурзьке право і, відповідно, статус міста. Відтоді Перемишляни починають активно розвиватись, але про саме місто буде якось іншим разом, а сьогодні зупинімось на одній з найцікавіших його пам'яток. Мова піде про оборонний храм свв. апп. Петра і Павла, розповідаємо про нашу улюблену святиню та монастир на Львівщині, де нас завжди чекає гостинна зустріч, ситна їжа і ночівля.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html
Рік заснування першого храму у Перемишлянах невідомий, але відомо, що у рік отримання магдебургії, а саме у 1623 році, його було спалено татарами. У 1645 році Ельжбєта Вікторія Потоцька виділяє значні кошти на будівництво не тільки храму, але і на монастир домініканців при ньому. Оскільки святиня розташовувалась за межами міських мурів, то зводили її за усіма оборонними правилами.
У 1730 році храм повторно освятили під титулом святих Петра і Павла. Загалом у храмі налічувалось п'ять вівтарів: свв. апп. Петра і Павла, Матері Божої, св. Тадея, св. Вінцента з Ферарі та св. Домініка, який на початку XIX століття був замінений вівтарем св. Миколая. Після поділів Речі Посполитої, і з приходом на ці землі австро-угорської влади, домініканський монастир, як і багато інших, було закрито у 1792 році.
зайдемо всередину
так було/так было
З того часу храм перейшов до дієцезійних священників (дієцезія — це територіально-адміністративна одиниця організації римо-католицької церкви). Служби проводилися в храмі священниками до 1945 року. Після закриття в церкві розмістили склад дощок. До 1970 року були знищені всі барокові вівтарі та орган, а також була знищена храмова башта. В 1970 році коли святиня була перероблена в парасолькову фабрику, яка працюватиме до 1997 року. Римсько-католицька паства лишилася без пастиря і розсіялася на довгі роки.
Нова історія.
Пізніше спільнота римо-католиків зібралася знову та в 1990 році, за спонуканням єпископа Львівської парафії Рафала Керницького, виголосили вимогу повернути їм храм. Після реєстрації "20" парафії від 1-го листопада 1992 року салезіанин з Бібрки о. Андрій Бачинський, щонеділі їздив на кладовище в Перемишлянах, де здійснював богослужіння в тимчасовій каплиці без світла, при гасової лампи та свічках протягом 5 років. У 4 серпня 1993 року з Польщі приїхав другий салезіанин, о. Петр Смолка, який від вересня цього ж року розпочав кілька разів на тиждень проводити Святу Месу для вірян і навчати та систематично катехизувати дітей в Перемишлянах. Отець Петр з того часу, разом з парафіянами старався добитися в найвищої влади в Києві, Львові та в Перемишлянах, повернення забраного колись храму.
піднімемося на хори та до бойових галерей
бійниця на сходах у дзвінниці
2-го липня 1995 року єпископ Рафал Керницький відправив Святу Месу до шани святих Апостолів Петра і Павла, а також з нагоди 350-річчя не відданого храму разом з іншими священниками львівської єпархії. Також був присутній диякон православної церкви київського патріархату Михайло Щербань, який на кінці урочистості висловив побажання, щоб якнайшвидше віддали парафіянам знищений, но прекрасний та великий храм. 30-го липня 1995 року архієпископ, сьогоднішній кардинал приїхав на кладовище разом з кардиналом Joachimem Meisnerem з Німеччини, щоб здійснити Месу в знак побажання повернення храму парафіянам. У серпні 1995 року святиню відвідав о. Piotr Stanoszek, 103 річний священник, який 20 років до війни працював тут (у 1925-1945 роках).
права бойова галерея
види на центральну та ліву бойові галереї
4-того вересня 1996 року о. Петро, як пробощ, отримав документ про повернення парафіянам храму в Перемишлянах, на жаль ніхто не пустив їх до святині, яка була і надалі зайнята фабрикою «Модуль», де від 1970 року працювали важкі токарні верстати. Директор «Модуля» Тамара Шаповал зажадала від парафіяльної спільноти 50 тис. доларів США за будівлю біля храму і за звільнення храмової території. Священник Jan Vecchii, який був в жовтні 1996 року на кладовищі в Перемишлянах і бачив в яких умовах тут здійснюється Меса, знайшов спонсора, в особі єпископа селезіанів з Роттердаму, Голландія, Adriana, який і пожертвував парафії цю величезну суму грошей.
бійниця
27-го березня 1997 року, після того, як віднесли до банку в Перемишлянах викуп за костел, директор «Модуля» впустила священників та парафіян до верхньої частини костелу, але машини в нижньої працювали аж до кінця липня, хоча впродовж 2 тижнів все мало бути забране з храму. Це, відбулося у Великий Четвер, в день встановлення Священства і Євхаристії, що для парафіяльної спільноти є великою подією. Була проведена Меса, щоб просити вибачення перед богом за всю не подяку та зневагу, яка від 1945 до 1997 року зустрічала його в храмі, котрий був поругано та понищено через час і поганих людей.
коридор в келійний частини, що примикає до костелу
на цьому виді видно в якому стані був повернений храм парафіянам
1-го квітня 1997 року, у пасхальний вівторок о 17:00 архієпископ Marian Jaworski освятив верхню частину костелу. Від серпня 1997 року Святі Меси здійснювали в тимчасовій каплиці біля храму, доки не було викинуто все з першого поверху. 8-го вересня 1997 року, нарешті, було видано ключі від зруйнованої святині. 21-го вересня в неділю селезіанин о. Franciszek Rosłan, який з початком вересня прибув на допомогу пастирям, здійснив першу Святу подячно-врожайну Месу за повернений храму і за польові збори.
Так почалося відновлення святині і монастиря…
декілька старих фото
2001
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities
Джерела:
ukrainaincognita.com
papier-gliwice.nazwa.pl
nac.gov.pl
panoramio.com
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
ну як то так =))
P. S. A cup of hot, strong coffee won"t hurt with our project! Come on! It"s only a dollar!