За непідтвердженими даними, перша писемна згадка про поселення є в Галицько-Волинському літописі з 1244 року, проте більш ймовірною першою згадкою в документах є інша дата — 1392 рік. На початок XIII століття Мостиська були невеликим боярським укріпленням, однак почало стрімко розиватися. 1404 року Мостиська отримали магдебурзьке право, підтверджене у 1491 році, а 1434 року стало центром староства. З 1867 року місто було повітовим осередком, а з 1940 року — районним центром (нині належить до Яворівського району). Населення — понад 9 тисяч мешканців. У 1404 році король Владислав Ягайло надав маєтності та привілеї парафії у Мостиськах, створеній кілька років раніше. Невідомо, чи хтось спеціально підраховував, але «на око» виглядає, що невеликому, але давньому містечку Мостиська цілком може належати рекорд з кількості храмів на душу населення. І головне, що йдеться не просто про святині, а про розкішні зразки сакральної архітектури, які по праву є об'єктами паломництва не лише духовного, а й естетичного.
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою.
2007. Фото castles.com.ua
2011. Фото andy-travel.com.ua
2011. Фото andy-travel.com.ua
2013. Фото ishchuk.net
2011. Фото andy-travel.com.ua
От же — трошки історії. У XV-XVII століттях було споруджено другий дерев'яний костел, оскільки перший знищили турки у 1498 року. Сучасний мурований готичний храм збудували у 160?-1606 роках. За два роки до завершення будівництва, 8 січня 1604 року, коли основні роботи вже були виконані, його консекрував єпископ М. Пстроконський. Однак менше, як за півстоліття, храм серйозно постраждав. У 1648 році місцеве населення, яке в більшості підтримало козаків Богдана Хмельницького, залучившись їхньою підтримкою, підняло бунт проти польської влади. У цій бучі серйозно постраждав головний духовний осідок римо-католиків – храм фактично було спалено. Але попри значні ушкодження, костел відновили буквально за кілька років.
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті
У 50-х роках XVII століття святиню було відремонтовано після знищень, завданих у 1648 році козаками, а відремонтовану святиню у 50-х роках XVII століття освятив Перемиський єпископ Андрій Тшебницький. У 60-70-х роках XVIII століття настоятелем парафії був майбутній архієпископ Фердинанд Кіцький. У наступні століття доля була милосердною до мостиського костелу, його оминали і бойові дії, і великі природні катаклізми. Тож наступний серйозний ремонт прийшовся аж на початок ХХ століття. Хоча є підозри, що при ремонті 1904 року було враховано не всі деталі, чим можна пояснити, що вже у 1933 році храм взялися "доремонтовувати". Саме тоді було відреставровано головний вівтар храму, якого сьогодні в храмі вже, на жаль, не має.
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті
Початково храм мав 5 вівтарів. Головним був вівтар з образом Божої Матері з Іваном Хрестителем і святим Станіславом роботи італійського майстра Долабелле. Крім того, при храмі було 2 каплиці – Св. Анни і Христа Розп'ятого. У 1722 році в костелі з'явилися два нових вівтарі. Щодо долі вівтаря головного, то вона доволі цікава. В кінці 70-х років минулого століття. з храму забрали неоготичний головний вівтар, який замінили вівтарем з костелу у Старому Самборі. Але з причин, відомих хіба духовенству, вже в часи Незалежності було замінено і цей вівтар. Коли у селі Мальчиці місцевий костел перехрещували на церкву, тамтешній вівтар ХІХ століття перенесли власне до мостиського храму Івана Хрестителя. У вівтарі знаходиться фігура Івана Хрестителя з його батьками по боках, яка є окрасою усього храму. Крім того, в костелі діють ще 2 бічні вівтарі початку ХХ століття – один присвячено Серцю Ісуса Христа, Діві Марії та Святому Антонію, інший – Пресвятій Трійці.
Однією з окрас костелу є стильний орган. Це вже другий, новіший, інструмент. Його було урочисто освячено 11 жовтня 1883 року. А зроблено орган було на фабриці Жебровських у Львові. Варто зазначити, що ксьондзи залишилися вельми задоволеними якістю виконаного замовлення. Так, у своєму відгуку тодішній настоятель парафії Роман Стяновський наголошував, що "Панове Жебровські показали не тільки велику фахову здібність, але сумлінність і ретельність, які заслуговують на цілковите визнання; довіру майстри виправдали і за помірковану ціну зробили більше, вчасно і якісно, ніж від них вимагалось за угодою". Ось як характеризують інструмент у збереженому інвентарному описі 1925 року: "Проспект органа неоготичний, дерев'яний, з позолоченими деталями, п'ятивісна структура з простим діленням, завершена фіалами та аркадами…". Таким орган можна побачити й сьогодні. У нього один мануал на 54 клавіші (10 регістрів) та маленька педаль на півтори октави, всього на 15 клавіш (3 регістра). Орган перебуває, хоч і не в ідеальному, але в робочому стані.
Храм був чинним за радянської влади. Парафію обслуговують дієцезіальні священники, працюють черниці-гоноратки (згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії). Храм Різдва Хрестителя є своєрідним свідком єдності поколінь у вірі та творчості. У його мурах – дух пізнього середньовіччя.
листівки початку ХХ століття...
Головний вівтар шо був у 1960-х роках.
Джерела:
https://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=efgn&p=lvmomojn&l=u&n=1
http://www.kray.org.ua/12040/mandrivky/kostel-ivana-hrestitelya-velich-mostiskoyi-gotiki/
https://polona.pl/search/?query=moscisk&filters=public:1
https://kuriergalicyjski.com/kosciol-rzymskokatolicki-na-terenie-dawnej-diecezji-przemyskiej-w-latach-1945-1991-czesc-4/
https://ishchuk.net/Podorozhi/Ukraine/Lvivska/Mostyski/Mostyska/
https://andy-travel.com.ua/mostiska-ch1-seredmistya
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
ну як то так =))