Письмові згадки про Межирів зустрічаються з XVI століття. Під час володіння Барським староством королевою Боною Сфорца в Межиреві був споруджений замок. В кінці XVI століття Межирів був багатолюдним поселенням, якому за клопотанням Барського старости Станіслава Гольського було присвоєно статус містечка і даровано 1591 році магдебурзьке право.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Друге травня — а скрізь зеленку вже нічого не видно. 
За цими хащами ховається те, що залишилось від однієї з трьох синагог Межирева

ось і вона

У 1612 році Межирів був розорений татарами, але потім відновлений київським воєводою Жолкевським, причому всі привілеї міста були не тільки збережені, а й отримані нові. З 1640 року Межиревом володіють то козаки, то поляки, то росіяни, то турки.

спробуємо обійти будівлю

У 1659 році Межирів разом з Барським староством був подарований козацькому гетьману Івану Виговському, але його син Остап в 1698 році продав все господарство князю Любомирському. У Любомирських маєток викупив в 1784 році Андрій Орловський.

Межирів як місто поховала сусідка — Жмеринка, що з'явилася в 1903 році. Через неї пройшла залізниця, і Межирів залишився ні при чому, в сторінці. Згодом багато жителів переїхали в Жмеринку, Межирів потихеньку спорожнів і перетворився в невелике село ...

зробимо спробу заглянути в середину

У 1847 в Межиреві проживало 986 євреїв, що становило в 1897 — 1345 близько 60% всього населення містечка. Основним заняттям єврейського населення Межирева в 18-20 століттях були торгівля і ремесла.

Межирів був найважливішим центром єврейського друкарства — одним з 7 на Поділлі. Причому саме тут була відкрита найперша друкарня — в 1787 році її заснували Міхель Дувідовіч і Хаскель Шейваховіч. У друкарні були надруковані Сидур кримчаків «Мінхат Кафа» ( «Звичай Феодосії», 1793), «Гаган ве-Дерех Мойше» ( «Сад і шлях Моше», 1802) Іцхока бен Еліезера.

продовжимо оминати синагогу зовні

У 1795 році з від'їздом друкаря Мойше Мадпіса видавничий процес в Межиреві перервався, але був відновлений в 1802 році.
У 1889 році тут діяли 2 синагоги.
У жовтні 1905 року в Межиреві стався погром.

У 1914 році в містечку були вже 3 синагоги. Євреям належали аптека і 20 крамниць (в т.ч. 11 бакалійних, 5 мануфактурних). У 1925 році вихідці з Межирева заснували в Херсонському окрузі єврейську хліборобську колонію «Червоний орач» (20 сімей, 107 чол.).

погляд з небес...

У липні 1941 Межирів зайняли фашисти. Частина єврейського населення була вивезена в містечко Браїлів і там розстріляна. 8 квітня 1942 року в самому Межиреві було розстріляно 279 євреїв.
На 2012 рік євреї в Межиреві не проживають ... зате останки однієї з синагог в містечку таки присутні.

Її історію в інтернеті знайти не вдалося, але те що вона була ґрунтовно побудована з каменю і була не маленького розміру свідчать про не малу кількість її відвідувачів та її популярність. Швидше за все її занепад і руйнування припали на Другу Світову війну, після чого єврейство в Межиреві більше не відновилося ...

а ось так вона виглядає коли зеленки немає...

1941-43 (скоріше за все 41-42) злівого боку фото синагога, ше не поруйнована

кроп

Джерело:

http://myshtetl.org/vinnitskaja/mezhirov.html