Перші згадки про заснування обителі сягають кінця ХІІІ століття і пов'язані з ченцями Іоаникієм і Пахомієм. За легендою, після спустошення Києво-Печерського монастиря монголо-татарами, вважається, шо ці два іноки прийшли в Карпатські гори, де і заснували новий монастир. З відомого достовірно є те, шо засновником та першим ігуменом (настоятелем) монастиря був Йов (Іван) Княгиницький (1550—1621), родом з м. Тисмениці — один з плеяди видатних представників церкви, котрі активно займалися богослужбовою і культурно-просвітницькою діяльністю. Разом з Іваном Вишенським та Захарією Копистенським у 1606 році ним було створено чернечу общину (громаду). Роками заснування Скиту Манявського визначають — 1606—1785.

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: 
https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/588508.html

Святе місце з цілющою, за повір'ями, джерельною водою знаходиться у мальовничому карпатському міжгір'ї з оздоровчим мікрокліматом, первісною дикою природою. Манявський Скит являє собою аскетичний чоловічий монастир східного обряду, визначний осередок духовності, культури і мистецтва України. Колись Скит налічував близько 200 ченців і десятки підпорядкованих монастирів у Галичині, Буковині та Молдові. Він був одним із осередків культурного життя в Галичині. Мав велику бібліотеку, славився головним іконостасом, виконаним українським живописцем Йовом Кондзелевичем. Пізніше, після закриття монастиря в 1785 році, іконостас знаходився в церкві смт. Богородчани, з 1924 року іконостас перебуває у Національному музеї у Львові ім. Андрія Шептицького.

Зайдемо до скіту не з парадного входу, а з заднього...

У 1620 році, Скит одержав від патріархів Константинопольського – Тимофія та Олександрійського – Кирила ставропігійне право — це означало, що монастир не підлягав ні Львівському єпископу, ні Київському митрополитові, а був підлеглим безпосередньо Константинополю. З 1621 року монастир був обнесений кам'яним муром з трьома оборонними вежами, за якими ховалися жителі навколишніх сіл під час нападів турків і татар. У 1628 році на Київському соборі удостоєний звання прота — головуючого монастирів воєводств Руського (Галицького), Белзького і Кам'янець-Подільського. Скитові підпорядковувалось тоді 556 інших монастирів. 

Пережив монастир і страшні лихоліття. Перше з них було у 1652 році, під час «морового повітря» (епідемії). Друге – цілковите знищення у 1676 році під час польсько-турецької війни, за гетьмана Петра Дорошенка.
Монахи не сподівалися на закриття Скиту, яке сталося у 1785 році. Незадовго перед тим вони провели ремонт усіх споруд. «Єще можна відчитати, – пише Ю.Целевич, – слова: „Року 1781 обновися“. Отже, чотири роки перед закриттям монастиря». Після закриття австрійцями скит зазнав руйнації. Важки роки та переслідування не згладили в народі пам'ять про давну славу обителі та непорочне життя скитських подвижників. Монахи часто поверталися, відвідували руїни своєї обителі. Люди нерідко бачили на руїнах старця в чорній рясі. 

Всередині Хрестовоздвиженської церкви...

Скит — духовний трибунал на вибір митрополитів на Львівську кафедру та видання богослужбових книжок (приклади з Йосипом Тисовським та Кирилом Ставровецьким). Окрім православних молдавських покровителів, благодійниками і причетниками, а то й ченцями Скиту були Касіян Сакович, Кирило Ставровецький, Йов Залізо (Почаївський), Василь Туркул та ін. Монастирський цвинтар (великий площею і досліджений ленінградськими вченими на початку 80-х років) став місцем вічного спочинку для тисяч віруючих християн різних конфесій та ченців Скиту.

Всередині трапезної церкви...

На думку вчених, саме у Скиті Манявському поховано гетьмана Івана Виговського, оскільки він особисто просив про це за життя, і навіть убивця Маковський погодився «відіслати тіло в маєток у Руду» і як «русина по-руськи поховати». Тут, у Галичині, в Руді або в Скиті, біля чоловіка Івана Виговського, ймовірно, похована і його дружина Олена Статкевичівна. В 30-х роках робилися спроби розшукати могилу гетьмана, але останків не виявлено.

Як оригінальний експонат у Скиті залишилась надгробна плита, під якою були захоронені перші два ігумени: Йов Княгиницький та Феодосій. Крім того, в музеї зберігаються 6 давніх ікон і 5 копій з ікон Богородчанського іконостасу, хоругви, ризи, декілька хрестів, зразків рельєфної різьби та виробів з металу культового призначення.

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

Архітектурний монастирський комплекс будівель становить ансамбль кам'яних і дерев'яних споруд, обгороджених високою кам'яною стіною з вежами й бійницями — вдалий синтез гірського рельєфу і фортифікаційних забудов. Між схилами гір, покритих смерековим лісом, з трьох сторін омивається водами (потік Батерс) (Скитець) правої притоки річки Манявки. Колись це було місце для молитви, очищення, сповіді і причастя, а рівночасно надійне сховище в часи нападів кримських татар і турецьких агресорів. Майдан монастиря має підземні склепінчасті пивниці з потаємними виходами в гори, сполучними переходами між будівлями.

1848

1890

1897

1907

1908

1912

1930

1936

1938

28 травня 1998 року було відкрито Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир Івано-Франківської єпархії УПЦ КП. 9 листопада 2013 року Високопреосвященний Іоасаф — митрополит Івано-Франківський і Галицький — звершив чин освячення новозбудованого Спасо-Преображенського храму скиту, після чого очолив у ньому відправу першої Божественної літургії. 18 лютого 2019 року до обителі привезли Томос про автокефалію ПЦУ. Відбувся подячний молебень за участі настоятеля монастиря митрополита Іоасафа, предстоятеля ПЦУ — блж. Епіфанія та президента України П. Порошенко. 26 вересня Блаженнійший Митрополит Епіфаній освятив монастирський храм на честь Святого Духа.

1939

1985. Пам'ятники містобудування та архітектури

1987. Народна архітектура українських Карпат. – К.: Наукова думка

2000. Пам'ятки архітектури та містобудування України

2003. Фото з ukrcenter.com

Джерела:
https://skytmaniava.if.ua/category/istoriya-monastyrya/
https://uk.wikipedia.org/wiki/Манявський_скит
https://www.facebook.com/photo?fbid=438874498244471&set=pcb.438875594911028
https://polona.pl/search/?filters=keyword:%22Maniawa_(Ukraina)%22,public:0

Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.  

Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.

Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина».

Підписуйтесь на сторінки проекту на:

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram

ну як то так =))