Село засноване родиною Лукашів – посполитих селян з Правобережжя, в кін. XVI — на поч. XVII ст. На мапі де Боплана (1650) Лукаші вже були позначені. У другій пол. XVII ст. в село масово підселяються земельні козаки, які до 1917 року складатимуть найчисельнішу верству в Лукашах. Село сильно постраждало у 1932-33 роках, тут померло від голоду понад 500 осіб — нині на сільському кладовищі встановлено пам'ятник жертвам Голодомору.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

З кінця XVII ст. відома перша церква у Лукашах. Документальне підтвердження існування першої церкви припадає на 1747 року. Вже на той рік відомо, до в церкві був щонайменше третій настоятель, а саме Федір Якобінський. Церква стояла теж у центрі села на горбочку, але ближче до ставка.Вона була невелика, дерев'яна.Була трьох престольне:Святого Архистратига Михаїла, Івана Богослова і Трьох Святих. Церква простояла в селі до кінця 19-го ст. Одного разу, коли було велике свято і люди після служби вийшли з церкви, купол провалився в середину. Хотіли відремонтувати, але це було неможливо, тому вирішили зробити з неї будинок для священника, а вівтар — капличкою для молитов і задумали будувати нову церкву.

А нині чинний храм архистратига Михаїла було збудовано коштом і стараннями селян з 1892 по 1896 роки, ця дата підтверджена документом 1910 року. 19 грудня за старим стилем просторий п'ятибаневий храм, із дзвіницею над притвором, був урочисто освячений. В храмі розмістили три престоли: центральний на честь архістратига Михаїла, південний на честь апостола Іоанна Богослова, а північний на честь святителя Феодосія Чернігівського. Всередині храм прикрашає  іконостас роботи гоголівського іконописця І.Громова, встановлений у 1908-09 роках при настоятелі священнику Олександрі Воблову. За переказами на його виготовлення було витрачено 18 тисяч червінців. Було до 6-ти дзвонів, один важив до тонни.Стіни храму були розписані, але первісний стінопис не збереглися.

До Жовтневого перевороту 1917 року при храмі діяла школа грамоти. Під час штучного голодомору 1932-33 років люди зносили на територію церкви померлих і залишали їх там.  Церкву закрили, попри протистояння парафіян, у середині 30-х років і використовували як зерносховище. А відновили богослужіння в храмі на Різдво Христове в 1942 році. 

фото інтер'єру Івана Бикова. 2013

Коли у травні почали примусово вивозити молодь до Німеччини, то закривали у церкві спійманих юнаків і дівчат. Більше храм не закривали. В 1956 році центральний купол розписав місцевий юнак-студент педучилища Василь Петрович Павленко.

Михайлівський храм — чинна церква у селі Лукаші Баришівського району Київської області, пам'ятка української дерев'яної архітектури XIX століття. Парафія Святого архистратига Михаїла належить до Баришівського благочиння Православної церкви України, до якої парафіяльна громада вирішила долучитись 21 січня 2019 року.

А ось що пише путівник Романа Маленкова та Олега Година: Дванадцять маршрутів Київщиною:
"Від Лук'янівки повертаємо на південний схід – на Лукаші, до ще одного дерев'яного храму. Церква Архистратига Михаїла (1892 р.) з прибудованою дзвіницею та п'ятьма високими банями – споруда, що викликає до себе повагу завдяки великим розмірам та стриманій суворості. Витягнуті форми та гострі бані навіть дозволяють на мить згадати про готичний стиль. Але тільки на мить."

Запис у "Кліровій книзі Полтавської єпархії 1912 року". Надав прот. Павло Лисенко.

Відомість 1910 року. Надав прот. Павло Лисенко

Фрагмент з відомості про церкву. Надав прот. Павло Лисенко

Джерела:
http://www.derev.org.ua/kyivska/lukashi.htm

https://uk.wikipedia.org/wiki/Михайлівський_храм_(Лукаші)

https://ukrainaincognita.com/lukashi

https://t1p.de/wj1zt

фото інтер'єру Івана Бикова