Собор святих апостолів Петра і Павла, або Кафедральний храм святих апостолів Петра і Павла — пам'ятка архітектури національного значення, яка розташовується в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк» на вулиці Кафедральній у Луцьку. Храм і колегіум належали ордену єзуїтів і були збудовані для його потреб. Сьогодні колегіум використовують як навчальний заклад, а храм є кафедральним собором Луцької дієцезії.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Орден єзуїтів з'явився в Луцьку на початку XVII століття. У 1604 році єпископ Марцін Шишковський виступив ініціатором та фундатором заснування єзуїтського колегіуму. Цього ж року відкрили місійний дім, де почали діяти безкоштовні публічні школи. У 1607 році були виділені маєтності для майбутнього колегіуму, а вже у 1608 місійна школа була реорганізована в колегіум. Згодом у 1609 році король Сигізмунд ІІІ надав привілей на закуп «пляцу» для храму і нового великого колегіуму, а ще через рік єпископ Павел Волуцький виділив значну суму коштів для будівництва. Паралельно з цим архітектор М. Гінтцом розробив проект будівництва, який пізніше, імовірно, доповнив і дещо переробив архітектор Джакомо Бріано. Саме за його участю 16 липня 1616 року відбулося закладання наріжного каменю підмурків храму. Єпископ Павел Волуцький освятив фундаменти майбутнього храму.

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

Храм єзуїтів почали будувати на місці В'їзної вежі Луцького замку так, щоб він замінив собою ділянку стіни замку, а головний фасад храму опинився біля в'їзних воріт. Після закладання першого каменю упродовж двох років 1616-1617 нагляд за будівництвом здійснював Джакомо Бріано. Те саме було і в 1619—1620 роках. У 1627 році будівництво велося вже під наглядом архітектора Мацея Мая (Маїка). Склепіння храму заклали у 1630 році та через 7 років завершили купол. Посвята на честь святих Петра і Павла відбулася у 1639 році. Планування храму було хрестової-купольним на основі вписаного у квадрат грецького хреста. Цим самим храм був яскравим прикладом архітектури ренесансу.

У 1648 році внаслідок національно-визвольної боротьби під проводом Хмельницького Луцьк зазнав нападу козаків. храми міста були розграбовані, майно понищене. Єзуїти були змушені покинути храм. Вернулися вони сюди у 1667 році і дали нове життя комплексу. Відновилися школи, театр. 14 червня 1724 року сталася величезна пожежа, яка дуже пошкодила храм і колегіум. Упродовж наступних років аж до 1730 року велася докорінна відбудова за участю архітектора-єзуїта Павла Гіжицького. Після цього храм набув зовсім іншого вигляду. Щоб зберегти ослаблені пожежею стіни, її оббудували галереями і нартексом із музичними хорами; встановили дві зовнішні вежі. храм набув класицистичного вигляду. Аналогічно відбудовувався храм єзуїтів у Любліні. Перебудований храм був зображений на іконі Святого Ігнатія середини XVIII століття, яка імовірно, писалася для тринітарського храму Луцька.

У 1773 році Папа Климент XIV видав бреве, де зазначалося, що орден єзуїтів скасовується. Луцький храмний комплекс із колегіумом внаслідок цього передали Народній комісії освіти. У 1780 році комплекс будов знову зазнав пожежі. Частково постраждала бібліотека та навчальні прилади з фізики й математики. Протягом семи наступних років відбудова велася за участю трьох архітекторів: Соболевського М., Умінського Ю. та Гродзицького Ф.. Після касації ордену в 1773 році викладачі луцького єзуїтського колегіуму стали викладати в інших школах міста. А також у вищій школі академічного типу, яка була організована Народною комісією освіти частково у приміщеннях обгорілої кафедри Святої Трійці, а частково у колишньому колегіумі.

У 1787 році кафедру переносять до колишнього храму єзуїтів і перейменовують його також на кафедральний храм Святої Трійці. Капітула з дієцезіальною канцелярією зайняли частину колегіуму. Після Третього поділу Польщі із входженням Волині до складу Російської імперії Свято-Троїцький храм Луцька став центром об'єднаних Луцького та Житомирського єпископств. Єпископом тоді став Каспер Цецішовський. Він зокрема опікувався волинським шкільництвом. У середині XIX століття російська влада активно боролася проти католицизму на Волині, внаслідок чого було закрито дуже багато монастирів та храмів. В Луцьку були скасовані, або відібрані тим чи іншим способом усі католицькі монастирі й храми, окрім кафедрального. Після касації багато цінних речей, ікон, книг, церковного начиння було перенесено до кафедри. Так, після скасування луцького домініканського пріорату до кафедри серед інших речей було перенесено короновану ікону Луцької Богоматері, привезену з Риму до Луцька ще наприкінці XVI століття. 

підвальна чатсна церкви (зимовий храм у підземеллі собору святих Петра і Павла)

Гробниця шляхтянки Магдалини в підземеллі собору

Луцька дієцезія була відновлена у 1925 році Папою Пієм XI. За рік до того в храмі сталася пожежа, яка поглинула Великий вівтар, в тому числі короновану ікону з домініканського монастиря. Також була знищена ікона Святої Трійці художника Кунітцера. Через рік був споруджений новий Великий вівтар. У 1936 році фондом Леона Райнеля храмові було подаровано серію рельєфів «Хресна дорога» скульпторки Софії Тшцінської-Камінської. Після Другої світової війни, коли Волинь була уже у складі СРСР, радянська влада закриває кафедру. Це сталося у 1946 році. Підземелля храму використовували для зберігання овочів, а саме приміщення використовували під контору, майстерні, житло. У 1955 році відбувалася реконструкція колегіуму. У сімдесяті роки велися роботи для пристосування храму під музей і вже грудні 1980 року в колишньому храмі було відкрито Обласний музей атеїзму. В 1982 році був розібраний Великий вівтар із позолоченими скульптурами та мармуровими сходами; пресвітерій був перероблений для розміщення величезної експозиції «Космос», був знищений синій дашок з позолоченими зірками над амвоном.

Після багатолітньої перерви 27 вересня 1990 року відбулася перша римо-католицька служба. В наступні роки храм реставрували та відновили за призначенням. У травні 1998 року луцький єпископ Маркіян Трофим'як зайняв кафедру у храмі Петра і Павла. У 1999 році був привезений із Німеччини та встановлений орган, побудований у 1953 році органо-будівниками Генріхом Рохльфінгом та Маттхайсом Крайнбрінком з міста Оснабрюк на одній з найдавніших органних фірм.

план храму...

Справа — перебудований костел. Середина XVIII ст. Ікона Св. Ігнатія

малюнок Наполеона Орди

1910-15

1910

1914-18

поліграфічний дім «Твердиня», Луцьк — подарункове перевидання поштівок

1915-20

1920-25

1930

1930-39

Колегіум і вежа Чорторийських

Джерела:

https://uk.wikipedia.org/wiki/Собор_святих_Петра_і_Павла_(Луцьк)

https://pl.wikipedia.org/wiki/Katedra_Świętych_Apostołów_Piotra_i_Pawła_w_Łucku

https://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=alc&l=u

https://polona.pl/sets?availableOnline=true&searchCategory=objectSets&page=0&size=24&sort=OLDEST&searchLike=Łuck%20kosciol

https://kresy.org.pl/7811647,foto.html

https://polska-org.pl/7909602,Luck,Katedra_Swietych_Apostolow_Piotra_i_Pawla.html