Церква розташована на сільському цвинтарі, в центрі села, на горбі над головною вулицею. Типова бойківська святиня — невисока, широка, вся в рюшечках опасань. Вівтарем вона орієнтована на схід. Дзвіниця розташована на захід від церкви.
Невідомо, коли заснована перша церква в селі. Найстаріша згадка про неї — з 1675 року, занотована в дарчому написі на «Служебнику» львівського друку, що зберігається в церкві. 

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

 
Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

скоріше за все 2010 (Фото з castles.com.ua)...

Попередниця теперішньої церкви була збудована коштом Петра Матковського будівничим майстром Стасем Яворським у 1725 pоці, як свідчив різьблений напис: "П. Петро Матковский даровалъ вічне под церкву дві четвертин поля єдну нд Лєпєшівці з долин а другу на Присліпци над потоком шолтинским по смерти свои а духовний котрій колвек куде повинен кождого року службу Божу своим коштом мати. Р. Б. АΨЛЄ Стась Яворскіи Рукоділатель". 

2020

360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті

У 1767 році парафія отримала привілей від Миколи Ільницького, коморника граничного землі Перемиської. У 1822 році її відреставрували, а у 1892 (1890) звели нову дерев'яну тризрубну церкву в бойківському стилі. Майстер будівничий був Лука Снігур з Погара. Верхи її, типу четверик і три восьмерики, вкриті грушастими банями з ліхтарями і маківками. 

Тут нам не вдалося потрапити до церкви, але завдяки пану Степану Марусяку ми можемо подивитися що там усередині. Добре не розглянемо, але отримати уявлення цілком зможемо.

З 1957 по 1989 р. церква стояла зачиненою. У 1900 році до південної стіни вівтаря добудована дерев'яна ризниця. Під час зовнішнього ремонту, який розпочали, очевидно, у 2010 році, покриття усіх дахів замінили на металізовану бляху, стіни заломів усіх верхів, а також більшу половину стін надопасання оббили дерев'яною вагонкою (станом на кінець 2011 рік). Образи іконостасу зпаплюжені помальовкою. Стіни, також перемальовані вже в наши часи. Евроремонт во всій красі...

Від старої церкви збереглася лише дзвіниця, збудована у 1725 році тим же ж майстром Стасем Яворським (автор і дата вказані на одвірку північних дверей). Вона має статус пам'ятки архітектури національного значення, хоча таблички на фасаді і немає. Перший ярус споруди рублений, з наскрізним прооходом, має широченне піддашшя. Другий і третія яруси каркасної конструкції, з маленькими квадратовими голосниками (по два з кожного боку).

Декілька архівних фото...
1990. Фото М.І.Жарких

1992. Фото І. Синкальського

1997. Фото Pawel Pontek

2006. Фото Tomash Hlavacek

Джерела:

http://decerkva.org.ua/losynets.html

https://www.pslava.info/LosynecS_CerkSvDmytra,213807.html

https://castles.com.ua/losynets.html

https://www.youtube.com/watch?v=jk8PObU9TrA

https://www.youtube.com/watch?v=JxFE90_IUe0

https://www.youtube.com/watch?v=XWSAaIWuEL0

https://1ua.com.ua/nf5319676

https://upc.lviv.ua/uncen/303-khram-velikomuchenika-dimitriya-solunskogo-s-losinets