Ковалівка — достатньо велике село з населенням приблизно в 1200 мешканців в Монастириському районі на Тернопільщині, яке розташовується на відстані 6 кілометрів на північ від райцентру. Перша згадка про поселення датується 1587 роком. Як і всі навколишні землі протягом своєї історії Ковалівка не раз потерпала від набігів татар. 




Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 


Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.


Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html















Основним населенням села були українці і поляки, при чому з явно переважаючою кількістю українців. По Другій світовій війні за всім відомими причинами поляків в Ковалівці, як і загалом в Галичині, не стало, проте про колишню їхню присутність тут все ще нагадують напівзруйнований костел і старий закинутий цвинтар.


ще до недавна центральний вхід було закрито, але зараз тут разпахнуті двері... зайдемо до середини...



з наступних двох фотографій можно зрозуміти, що час неминуче зруйнує залишки даху — колони та права стіна вже пішли в нахил...




залишки стельного розпису...






На перший погляд місце розташування костелу може видатись трохи дивним, бо в умовах ХІХ століття святині, як правило, зводились ближче до центру поселення, а в Ковалівці римо-католицький храм стоїть на північній околиці села. Цьому є просте пояснення. Віддавна польська громада займала північну частину поселення, тому й храм було збудовано в цій частині села, а окраїну довелось використати за рахунок пагорбу, щоб костел було видно з різних точок усім мешканцям. Сьогодні храм видно лише на під'їзді до села з півночі. 








тут колись був орган...





Костел в Ковалівці було зведено протягом 1862-1864 років, одразу ж після створення самостійної парафії (сайт села Ковалівка датує святиню 1865 роком). Освячення храму під титулом Материнства Пресвятої Богородиці (польською — Macierzyństwa Najświętszej Maryi Panny) відбулось у 1882 році. 













У 1885 р. встановили 8-регістровий орган Фердинанда Віндіша з Станіславова. Деканат бучацький дав такий відгук:
«Пан Фердинанд Віндіш, як органобудівник, кілька років у Станіславові проживаючий, збудував новий орган в Ковалівці. Найсумлінніше виконав свою роботу так, що не тільки пастор, але ціла парафія надто задоволена, тим більше, що в ній багато осіб ґрунтовно музикою володіє; тішаться, що в повному значенні цього слова гарний і звучний інструмент прикрасив святиню. [...] Рекомендуємо Пана Віндіша, як відмінного у своєму мистецтві майстра, також як сумлінну та учтиву людину. Ковалівка, 26 серпня 1885 року. Кс. Йозеф Людвінський, душпастир». 


До алтарної частини можна дістатись тільки через захрістя...











Ким був той невідомий J. S., котрий у 1907 році виконав розписи храму? Звідки походив? Академіст за стилем, здається, більш-менш обізнаний як з італійським живописом доби Відродження, так і з сучасним йому релігійним провінційним «трендом». 











Як для села з понад трьома сотнями римо-католиків храм був просто величезним. В повоєнні роки з приходом радянської влади костел було закрито, а в його приміщеннях розмістили колгоспний склад, що з часом призвело до руйнувань споруди. Здається, тут тримали міндобрива. Під час Другої світової в костелі зберігалися провіант та одяг для воїнів. Поруч просто-таки мусила бути плебанія. Зараз, повідомляє сайт, там стоїть хата родини Гуреїв, а в 1950-х у плебанії діяла сільська школа. Поруч з плебанією колись стояла також корчма.











360º панорама. Для перегляду у весь екран, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities для перегляду панорами в повноекранному режимі.


Жах. Це не теслово, яким можна передати те що коіться в середині. Першим впав дах між вівтарем і навою. Впав давно: там крізь його покійні балки вже й кущі розрослися, та так, що пробратися через них досить важко. Від органу й сліду не лишилося. Інша частина склепінь теж довго не протримається: вже помітні тріщини, вже є чималі дірки. Фрески, що вкривають склепіння, вже не всі прочитуються: певна їх частина вже на підлозі, змішана з пилом і грунтом. А ті що знаходяться в алтарній частині руйнуються все більше і більше. 


2010 (castles.com.ua)




підпис невідомого майстра...



2013 (rbrechko)


Оскільки костел не входить до жодних реєстрів пам'яток архітектури та за відсутності римо-католицької громади в Ковалівці, то, як би це не було прикро, шансів на збереження, навіть того що існує сьогодні, дуже мало, можна сказати шо їх нема зовсім. Важко сказати скільки він ще простоїть, на фотографіяхі можна спостерігати, шо колони вже мають великий нахіл до бічних стін, які самі теж вже не такі рівні, як були зведені колись. Рік-три-п'ять — і ця пам'ятка стане ще більшою руїної, однією з багаттьох, до яких нема нікому діла...


2014 (Віталій Іщук)










 


Джерела:

https://ternopillya.livejournal.com/53693.html

https://castles.com.ua/kowalowka.html

https://ishchuk.net/Podorozhi/Ukraine/Ternopilska/Monastyryski/Kovalivka/

 


 

 
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проєкту. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка. 
 
 


Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проєкту: на експедиції і існування блогу та файлосховища. 

 
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проєкту «Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина». 

 

 
Підписуйтесь на сторінки проєкту на: 
 
Patreon 
Twitter 
Telegram 
Instagram 
 
Технічні партнери проєкту:


найпрофесійніший сервіс з ремонту квадрокоптерів в Україні
 

 
 та
 
 


 

 
хмарне сховище для синхронізації файлів між комп'ютерами, мобільними пристроями та веб-аккаунтом, яке надає користувачам 1 ТБ для зберігання фото, музики, відео, різних файлів і документів.

 

 


ну як то так =))