Церква Успіння Пресвятої Богородиці у місті Чортків Тернопільської області – пам'ятка дерев'яної архітектури XVII століття в карпатському стилі. Зведена у 1635 році і вважається найстарішою на Поділлі.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Колись давно, в період коли церква і держава йшли рука об руку в повному непередбачуваних небезпек і очікуваних неприємних сюрпризів з боку вчорашніх друзів світі, перше що зводилося в місті були надійні укріплення для захисту миру матеріального, а друге — храм, як запорука спасіння душі. І Чортків в цьому плані не був виключенням…

З отриманням в 1522 році, тоді ще селом під ім'ям Чортковіці, привілеєм Сигізмунда I Старого (1467 – 1548) Магдебурзького права та статусу міста його власник Єжи Чартковський почав будівництво не тільки фортеці біля підніжжя пагорба на лівому березі Серету, а й дерев'яного християнського храму.

Майбутні буремні роки XVI століття у зв'язку з постійними татаро-монгольськими набігами, які майже щороку накривали цю землю, приносячи на своїх крилах кров, сльози і розруху, не обіцяли новозбудованій церкві Успіння Пресвятої Богородиці спокійного життя. Тому не стало великим сюрпризом для її вірян вкрай незадовільний стан святині через всього півстоліття після спорудження.

Однак, парафіяни не залишили свій храм в біді. Не дивлячись на гнітюче економічне становище, вона була практично заново відбудована в характерному карпатсько-подільському стилі. Освячена святиня була в 1584-му.

Але й цієї християнської твердині довелось простояти не довго, адже світ навколо неї не змінився і руйнівні війни продовжували щороку проноситься повз її дерев'яні стіни, залишаючи свої не виліковні сліди-рани. Так що через п'ятдесят років стан чортківського храму знову викликало серйозні побоювання. Тому у слід за будівництвом нової кам'яної твердині на лівому березі Серету (1610), на правому в 1635 році з'являється нова дерев'яна Успенська церква. Цей рік і вважається початком літочислення нині існуючої православної святині.

Новий етап у житті храму, що пережив разом з Чортковом за наступне сторіччя дві (1649 і 1672) найбільш руйнівні тепер уже турецько-татарських атаки, пожежу 1637 року і захоплення російськими військами в 1655-му, почався в період воцаріння на Галицьких землях Австрійської імперії. Тоді-то (остання чверть XVIII – XIX століть) тут і з'являється новий іконостас (зберігся) і дві додаткових зруби.

Дивом вціліла тендітна дерев'яна святиня у непрості роки першої половини ХХ сторіччя, коли по українській землі двома руйнівними хвилями прокотилися світові війни, а потім на півстоліття занурилася в атеїстичну кому комуністичного режиму. Так що до 1980-их вона дійшла практично в первозданному вигляді. От тільки дерево нещадний Час не пощадив…

Саме тому в 1989 році було розпочато копітку роботу з реставрації самобутньої перлини храмового зодчества, коли її розібрали практично до фундаменту, потім з дотриманням технологій виготовлення та обробки XVII століття були створені аналоги складових. Процес же був завершений ретельним відтворенням пам'ятки архітектури за попередніми кресленнями. Так що в руки Української православної автокефальної церкви святиня була передана в гідному її древніх сивини стані.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці – це традиційний тридільний храм, який складається з вівтарної частини, нави і бабинця. Святиня вкрита двоспадовим гонтовим дахом з невеличкою вежою і хрестом. В бабинці на верхньому ярусі знаходяться хори, які частково виходять в наву фігурним вирізом. 
Особливістю її будови є сильно виступаючи опаски, які візуально розділяють зовнішні фасади будівлі на два яруси, і внутрішнє об'єднання простору включаючи позбавлений світових вікон бабинець з хорами на другому поверсі. В інтер'єрі храму зберігся іконостас XVIII століття.

З XVII століття також походить дерев'яна дзвіниця церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Вона перебуває в північній частині комплексу, являє собою не реконструйовану каркасну триярусну будову, де масивний квадратний другий ярус з опаски під гонтовим дахом покоїться на опорних стовпах відкритого першого, а вінчає споруду восьмигранна надбудова під шатровим дахом.

старе фото з польского архіву/старое фото из польского архива

 

про експедицію 2020 року дивимось тут ====>>>

P. S. A cup of hot, strong coffee won"t hurt with our project! Come on! It"s only a dollar! 

P R E S S ===>>> and support us!

Джерела:

zabytki.in.ua

drymba.net

uk.wikipedia.org

polona.pl