Чорний Острів, що на Львівщині має дві пам'ятки дерев'яної архітектури, які збереглися тут.

Ось вони: церква Успіння Пр. Богородиці 1772 року та каплиця Св. Миколи з початку ХХ століття.

Сьогодні ми розповімо Вам про них...

Церква Успіння Пр. Богородиці. 1772.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Вперше про церкву в Острові написано в документах з 1648 році. У 1772 році село поставило чинну дерев'яну церкву Успіння Пр. Богородиці за допомогою графині Токажевської. За місцевою легендою церква раніше була римо-католицькою, яку купили та привезли з с. Берездівці. У 1903 році у церкві були два бічні вівтарі — Успіння Пр. Богородиці та св.Миколая.

У 1960-х роках комуністична влада закрила церкву до 1988 року. На релігійні свята селяни ходили до церкви в селі Городище, де залишалась одна чинна церква на три села. У 1995 році біля старої церкви залили бетонний фундамент нової мурованої, яка на сьогодні завершена. Церква у користуванні громади УГКЦ.

Розташовується у північній частині села, на пологому схилі, біля нової мурованої. Тризрубна безверха, у якої прямокутний в плані вівтар орієнтований на південний схід. По осі церкви до нього прилягає ширша прямокутна нава і вужчий бабинець, до якого ведуть входи від заходу та півдня. У південній стіні вівтаря також є двері, а до північної прибудована вузька ризниця. Стіни церкви кожуховані гонтами. Вищий двосхилий дах нави завершує ліхтар з маківкою.

2009_01_21, фото Viktor Hromyk

Каплиця Св. Миколи поч. ХХ ст.

Каплиця Перенесення мощів Св. Миколи збудована, на думку дослідника дерев'яних церков В. Слободяна, наприкінці XIX — початку XX століття. За словами однієї з місцевих мешканок, яка живе поблизу каплиці, її збудували мешканці західної частини Чорного Острова, щоб не ходити до церкви в долину. Раніше будівля була набагато менших розмірів (можливо, була однодільною), але потім її розбудували.

На початку 1950-х років каплицю закрили (до 1989 року). Жінка згадує, що з дерев'яної церкви в центрі села, яку також зачинили, до каплиці перенесли на зберігання деякі цінні речі, щоб там їх не знищила волога. На початку 2000-х років зробили невеликий зовнішній ремонт каплиці. Церква у користуванні громади УГКЦ.

Розташована на рівній ділянці при дорозі у західній частині Чорного Острова. Будівля тризрубна одноверха, орієнтована вівтарем на південний схід. До центрального зрубу нави з півночі та півдня прилягають вужчі зруби відповідно бабинця та вівтаря. Вони вкриті двосхилими дахами, гребені яких вінчають маківки на чотирибічних ліхтарях. 

Таке саме завершення тільки більшого розміру завершує низький верх на четверику, поставленого на гребінь ламаного двосхилого даху нави. До четверика зі сторони схилів даху прилягають маленькі двосхилі дашки. Стіни церкви вертикально шальовані дошками. Крім входу до бабинця існує бічний у північній стіні нави.

04.07.1989. Фото М. І. Жарких.

десь тут М. І. Жарких спостеригав дзвінницю, але ми її не знайшли...

Джерела:

http://decerkva.org.ua/chornyi_ostriv_bohor.html

http://decerkva.org.ua/chornyi_ostriv_myk.html

https://www.pslava.info/ChornyjOstrivS_CerkSvMykoly,240965.html