Історична довідка з праці «Історико-археологічні дослідження Барської фортеці» Лариси Виногродської.

Барська фортеця належить до однієї з найцікавіших фортифікаційних споруд на Поділлі. Фортеця разом з сформованим навколо неї містом була своєрідними воротами у Східне Поділля (Брацлавщину). Її міцні муровані укріплення неодноразово відбивали напади татар і турок на всьому протязі українського середньовіччя. Зараз від неї залишилися лише зовнішні мури, а від середньовічного міста — фрагмент земляного валу, що йде навколо міста з залишками бастій в деяких місцях до моста через річку Рів.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Місто Бар ми відвідували два рази — у 2016 та 2019 роках. На наш погляд особисто між цими відвідуваннями на землі особистих змін ми не побачили. Тому фото з землі — 2016. А в 2019 — ми вже мали з собою дрон — і тому декілька кадрів буде з нього...

південно-західна сторона...

У ХVІ – ХVІІІ ст. вона була найбільшою на Поділлі (її площа складає більше 2,0 га) після Каменець-Подільської фортеці. Навколо оборонних споруд замку і міста, їх хронології і конструкцій досі серед науковців точаться суперечності. Одні вчені відносять будівництво перших кам'яних укріплень замку до часу польської королеви Бони Сфорці (1537 – 1540 рр.), другі вважають, що перші муровані укріплення замку споруджені були у середині ХV ст. за часів Станіслава Одровонжа і нараховують взагалі три періоди будівництва кам'яних споруд замку. На наш погляд, тільки планомірні археологічні дослідження цієї пам'ятки допоможуть встановити хронологічні етапи будівництва замку.

на відміну від захащених зовнішніх частин, в середині території ситуація більш-менш гарніша...

Перші історичні відомості про місто і фортецю відносяться до 1401 р., де згадується місто Рів над річкою Рів, що стояло на Кучманському шляху. Воно пов'язане з ім'ям княжого старости Альберта Рівського, який, мабуть, наприкінці ХІV ст. побудував на протилежному від міста березі укріплений замок. Потім Рів переходив неодноразово з рук в руки. Ним володіли Ян Кмитович, Стогнєв Рей, родина Одровонжей. Про укріплення того часу даних немає, але архівні джерела середини ХVІ ст. дають підставу вважати, що в середині ХV ст. вже стояв квадратний у плані замок з чотирма мурованими вежами і надбрамною баштою (перший етап, за думкою О. Пламеницької). Після смерті останнього з Одровонжів у 1523 р. Рівське староство перейшло до королівської скарбниці і його одержала у 1537 р. в подарунок від короля польська королева Бона Сфорца.

2019.

з планом Евфимія Сецинского

та без...

З цього періоду починається другий етап історії будівництва фортеці. Місто получило нове ім'я — Бар на згадку про місце народження королеви — місто Барі і в Італії у 1540 р. одержало самоврядування за Магдебурзьким правом. Місто складалося з двох частин — польського Бара й руського Бара. Правобережну частину — Барські Чемериси — населяли татари.

Далі ми надаємо фотосет Гавриленко Филиппа з forum.zamki-kreposti.com.ua про відвідування фортеці скоріше за все у 2014 році, з прив'язкою до гуглмапи. Ми трошки підігнали фотографії по розмірам, тому, хто бажає розглядати оригінали, йдуть сюди ====>>>

Замчище перетворено на парк і тому засаджено деревами. Підходимо до укріплень з півдня і бачимо вхід, виконаний чи то в куртині, чи то в бастіоні. Щоб парком не їздили машинами (що напевно траплялося), проріз закладений бетонними блоками:

Вид на південну лінію укріплень та південно-східний бастіон:

Південна куртина:

Південна куртина та південно-східний бастіон:

А це вид із південно-західного півбастіону на західну лінію укріплень. Простір, який ми бачимо ліворуч від руїн, колись займав озеро, а зараз вигляд уже не той:

Південно-західний напівбастіон, зарослий і перетворений місцевим населенням на міні-звалище, має такий вигляд:

Західна лінія укріплень з реданом ("дзьоб", влаштований між двома напівбастіонами):

Закри крупним планом, вид з півдня. Цегляна кладка, як я розумію, залишилася у спадок від якогось ремонту, тоді як спочатку редан був кам'яним:

Вид на західну лінію укріплень та реданий з півночі. У правій частині кадру видно будівлі Кармелітського монастиря:

Що залишилося від північно-західної підлоги бастіону, Філіп так до ладу і не розібрався. Зважаючи на те, що він у зруйнованому вигляді показаний вже на картині Наполеона Орди (1876 рік), можна припустити, що цей підлозі бастіон у наші дні оплив і зберіг свою форму не так добре, як інші.
Східна лінія укріплень:

Північно-східний бастіон:

Далі кілька фотографій, зроблених на території внутрішнього двору. Начебто це вид на замчище з боку північно-західної підлоги бастіону:

Ближче до західної половини внутрішнього двору є така неслаба яма. Може, тут був палацовий палац?

Вид з боку південно-західного бастіону на внутрішній двір. Видно доріжки, що ведуть до входу, фото якого були показані вище:

Одна із паркових алей. Якщо ракурс визначив правильно, то горбок далеко — це майданчик північно-східного бастіону:

А так виглядає якесь підвальне приміщення, розташоване на території замкового двору (щодо ракурсів не впевнений):

Цю споруду місцеві часом називають "турецькими погребами":

Першим старостою замку став львівський підкормчий Войцек з Бялобок Стажеховський, який, за історичними даними, за три роки відбудував і удосконалив укріплення побудовані Одровонжем відповідно до рівня розвитку тогочасної військової техніки. За описом 1552 р. замок вже мав п'ять мурованих башт. Коли вони були споруджені, досі ще не з'ясовано, тому що навряд лі Стажеховський зміг за три роки збудувати новий кам'яний замок і міські укріплення. Найвірогідніше, що він тільки відремонтував старі замкові укріплення. В описі 1552 р. поряд з характеристикою проведених Стажеховським робіт відбито структуру замку першого будівельного етапу.

план Бара 1670-х годов из статьи Ярослава Матвиишина "Живописні плани трьох українських замків-фортець з XVII ст. (Бара, Меджибожа, Чигирина) у Дипломатичному архіві Міністерства закордонних справ у Франції"

планування замку

Пара малюнків Наполеона Орди, ракурс одинаковий, але самі малюнки трошки різняться...

поштівка початку XX століття...

Вид на рештки Барського замку на поч. ХХ ст. Картина Руслана Корженюка

фотографії П. Жолтовського 1930 року...

З 1540 по 1552 р. старостою Барського замку був Бернард Претвіч. За цей період місто перетворилося на значний торговельний і культурний осередок. Але у 1556 р. місто було зруйноване татарами і довгий час не в змозі було відновити замок. В люстрації 1565 р. підкреслювалася потреба вібудувати новий замок. Але його, мабуть, так і не відремонтували, тому що під час повстання С. Наливайка у 1594 – 1595 роках замок доруйнували козацькі загони.

археологічні розкопки 2008 року...

Результати "консервації" археологічних розкопок 2008 року (фото опубліковані на /forum.zamki-kreposti.com.ua у 2015 році учасником фотруму з ніком vorobyov)

Третій етап відбудови міста і замку розпочався у перші десятиліття ХVІІ ст., коли Бар стає осідком коронного гетьмана С. Конецпольського, яким була відкрита в Барі школа військового мистецтва під керівництвом військового інженера Андре дель Аква. Для будівництва нової барської фортеці, що мала відповідати вимогам тогочасної військової техніки, С. Конецпольський залучив відомих фахівців військового мистецтва Г. Лавассера де Боплана та Себастьяна Андерса. Новий замок являв собою бастіонне укріплення, збудоване на прямокутному полігоні з чотирма наріжними бастіонами. Мури було перебудовано. Їхня підошва стояла на дні рову, що оточував замок, а зведений по периметру укріплення вал мав бойовий хід.

археологічні розкопки 2020 року...

У 1640 р. на території замку військовим інженером і архітектором, генералом коронної артилерії Кшиштофом Арчишевським було збудовано арсенал (ним були збудовані також арсенали у Кам'янець-Подільському, Львові, Кодаку, Мальборку, Варшаві, Кракові, Луцьку). Арсенал в Барі був одним з найбільших на той час і мав для Польщі велике значення.

гіпотетична реконструкція міста Бар другої половини ХVI століття...

реконструкція від Іллі Літвінчука...

реконструкція від Костянтина Іванішена...

Подальша доля фортеці пов'язана з руйнаціями під час повстання Б. Хмельницького, коли вона переходила з одних рук у другі. У 1652 р. у ній перебував Б. Хмельницький, у 1663 р. – Ян Казимир. Нових руйнувань замок зазнав під час польське-турецької війни. Вкрай негативно відбилися на стані замку воєнні події ХVІІІ ст. (повстання С. Палія, 1702 р.), а особливо під час розгрому Барської конфедерації і захоплення міста в 1768 р. російськими військами під командуванням Апраксіна. За цей період замок жодного разу не відбудовувався. 

Статья   "Барський замок" Ольги Пламеницкой 2002 року:

Протягом ХІХ ст. він продовжував руйнуватися. У другий половині ХІХ ст. ще стояли напівзруйнований редан з південним бастіоном періоду реконструкції Боплана, давня башта часів Одровонжів та старі мури до 6 – 7 м заввишки. Це зафіксовано на рисунку Наполеона Орди. До нашого часу збереглися лише залишки мурів замку, що продовжують руйнуватися, та арсенал, засипаний сміттям та землею (напівзруйнований вхід ледве помітний серед хащ), хоча ще у 50-ті роки ХХ ст. його використовували як льодяник. З зовнішнього боку південного муру замку, що виходить на став, праворуч від трикутного бастіону, серед кущів збереглися залишки напівзруйнованого входу до замку.

Стаття "Бар в Подолии – "citta ideale": хронология эволюции города-крепости" Ольги Пламеницької 2018 року:

план укріплень лівобережної частини Бара на період середини ХVI столиття. Реконструкція О. Пламеницької.

Джерела:

https://forum.zamki-kreposti.com.ua/topic/836-бар-замок/

https://www.facebook.com/groups/barzamok/

https://www.youtube.com/watch?v=yfMCf7yZB9U

https://www.youtube.com/watch?v=nXs9R8IR6Vk