Маленький Русин розташований всього за кілометр від державного кордону на Сокальщині шо на Львівщині (не забудьте документ, який посвідчує вашу особу!). Деревяна церква стоїть у центрі села, в долині, на невеликій ділянці. У 1880 році село належало до Сокальського повіту, в селі було 63 будинки і 368 жителів та 6 будинків і 45 жителів у панському дворі (з них 235 греко-католики, 165 римо-католиків і 13 юдеїв).
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: (vnp)
https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/588508.html
На 01.01.1939 у селі проживало 630 мешканців (440 українців-грекокатоликів, 160 українців-римокатоликів, 20 поляків і 10 євреїв). Село входило до об'єднаної сільської ґміни Варенж Място, яка входила до Сокальського повіту Львівського воєводства. У 1944 році село віддали Польщі, українців вивезли до СРСР, натомість завезли поляків. 15 лютого 1951 році, відповідно до радянсько-польського договору, передане до складу УРСР. Поляки були виселені, а село заселене українцями з ліквідованого села Середній Угринів.
Попередня дерев'яна церква походила з XVIII століття. У 1878 році збудовано існуючу дерев'яну церкву, а перед 1895 роком — муровану стінну дзвіницю на північ від святині. Виселені у 1946 році мешканці повернулися до своїх місць у 1955 році.
Церква в часі підпілля належала до РПЦ, і зрідка відбувалися богослужіння, які служив о. Федоронько, а в 1954 році тодішня влада закрила її. Церква стояла зачиненою з 1956 по 1989 рік. Використовувалася на склад зерна.
У виданні "Церкви України. Перемиська єпархія" В.Слободяна, твердження, що "У 1989 році громада розпочала спорудження нової мурованої святині" не відповідає дійсності — в селі немає навіть натяку на подібне будівництво.
Невідомо, чому святиню не збудували на підвищенні... Підвалини тризрубної будівлі поставлені на цегляний підмурівок. Вівтар гранчастої форми, має прибудовані з обох сторін ризниці. Церкву оточує піддашя. Над входом у святиню зробили двосхилий дашок на деревяних стовпах. У південній стіні бабинця є бічні двері. Стіни церкви вертикально шальовані дошками і дошками з лиштвами. Наву завершує дуже низький світловий восьмерик, який увінчує непропорційно великий ліхтар з маківкою. Будівля зовні у нормальному стані.
У 1988 році був наданий священик Богдан Лилик, і парафіяни взялися до відбудови понівеченої церкви. Проводились реставраційно-відновлювальні роботи. Після чого відбувалися богослужіння РПЦ.
В часі виходу УГКЦ з підпілля парафіяни радо вітали цю подію. Конфліктів і поділів не відбулося завдяки о. декану Володимиру Вітту і о. Богдану Лилику. У 2005 р. за участі ієромонаха Василя Вороновського відбулися реколекції.
1992. Світлина І. Синкальського.
Джерела:
http://decerkva.org.ua/rusyn.html
https://www.pslava.info/RusynS_CerkSvLuky,212411.html
https://cerkva.online/item/2469-cerkva-svyatogo-apostola-luki-s-rusin-lvivska-oblast
https://uk.wikidark.org/wiki/Русин_(село)
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди (використуємо vpn) ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина".
Підписуйтесь на сторінки проекту на:
Patreon
Twitter
Telegram
Instagram
ну як то так =))