Єзуїти з'явилися у Кременці у 1702 році. Це була невелика – з кількох ченців – місія Львівського колегіуму, яка прибула в місто на запрошення його тодішнього власника, кременецького старости Януша-Антонія Вишневецького. Староста віддав єзуїтам греко-католицький храм, який стояв на ринковій площі. Народ трохи пообурювався, але скоро протести були придушені. А 1712 року кременецькі єзуїти перейшли в підпорядкування Луцького колегіуму. Того самого року вони відкрили свою першу школу у Кременці – як же єзуїти і без школи.
Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...
Фінансова допомога на підтримку нашого проекту:
https://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/588508.html
1750 року було відкрито Кременецький колегіум, для якого звели нові будівлі. Через три роки завершилося будівництво найефектнішої споруди комплексу – храму святих Ігнатія Лойоли та Станіслава Костки. Для ченців ордену збудували корпус келій, який спроектував місцевий ченець Павел Гіжицький. Про нього так і кажуть: "Та монах спроектував", – але Гіжицький був відомим на Волині католицьким архітектором, проектував і для бернардинів, і для домініканців, і парафіяльні храми.
У колегіумі велась підготовка вчителів для єзуїтських шкіл. При колегіумі (або єзуїтських школах) діяли два конвікти. Проповідником та професором моральної теології в колегіумі з осені 1764 року був Григоріс Пірамович. Колегіум був цілим навчально-релігійним містечком, яке, втім, проіснувало недовго – 1773 року Папа Климент XIV розпустив єзуїтів.
Від того часу монастир підпорядковувався Комісії народної освіти. Трохи пізніше тут відкрили школу, а у 1803 році, за наказом царя Олександра І (тоді вже Кременець був під Росією), тут відкрито Волинську гімназію, яка пізніше трансформувалась у майже легендарний ліцей із величезною бібліотекою та ботанічним садом. Книгозбірня колегіуму нині зберігається у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ) як окрема структурна одиниця — книжкова колекція під назвою "Бібліотека Кременецького єзуїтського колегіуму" — як історико-культурна пам'ятка.
Кременецький ліцей був найбільшим закладом світськї освіти в межах Правобережжя України. І освіту він давав чудову, тому на нього звернули увагу можновладці: 1833 року, за наказом царя Миколи І, ліцей перевели до Києва – на його базі було створено Університет святого Володимира (нині імені Тараса Шевченка).
1836 року в корпусах колегіуму відкрили православну духовну семінарію, яка працювала тут до 1902 року – звідси вона перебазувалась у Житомир. Після семінарії у будівлі оселилося Волинське єпархіальне жіноче училище. З приходом на ці землі поляків у 1920 році в приміщеннях колегіуму знову відкрили ліцей, який пропрацював до 1939 року.
У радянський час тут оселився вчительський інститут (з 1950 – педінститут). 1969 року він перебрався до Тернополя. Нині в колишній католицькій святині міститься храм Преображення Господнього УПЦ КП, а в будівлях колегіуму – різні установи, зокрема школа.
все що залишилось від минулого розпису...
сходи до нижнього храму...
Ансамбль має ефектну центрально-осьову композицію, пов'язану з рельєфом. Перед головним фасадом, оберненим до міста, розташований курдонер з парадною терасою. Центром композиції є храм св. Ігнатія Лойоли і св. Станіслава Костки — тринавова однобанева купольна базиліка з трансептом і двома вежами, що фланкують головний фасад. До храму обабіч прилягають П-подібного плану дво- та триповерхові навчальні й житлові корпуси однобічного коридорного розпланування з ризалітами, причілки яких акцентовано трикутними фронтонами й невеликими бароковими вежами. Ансамбль втілює стильові впливи пізнього центрально-європейського бароко.
Фасади усіх споруд членовано пілястрами іонічного ордера. На фасаді костелу вони багаторазово розкріповані. Декор фасадів та інтер'єрів суто бароковий: застосовано хвилясті лінії стін, масивні розкріповані карнизи, вишукані фронтони, ніші-екседри, різноманітних форм віконні наличники й сандрики. Тераса з курдонером огороджена балюстрадою з декоративними вазами та кованими ґратами. Інтер'єр костелу зберігся і реставрований.
Склепіння храму циліндричні й хрещаті, підбанник зовні восьмигранний, всередині — циліндричний, несе сферичний купол, увінчаний зовні восьмигранною банею з ліхтарем і маківкою. Коридори та класи бічних корпусів перекриті системою хрещатих склепінь. Усі споруди муровані з цегли на кам'яних підмурках, потиньковані, з поліхромними фасадам. Дахи та баня по дерев'яних кроквах і кружалах укриті покрівельною сталлю. Кременецький колегіум є одним з найвизначніших барокових ансамблів України. Унікально збережений зразок навчального закладу середини 18 століття, що має історико-меморіальне значення.
декілька старих поштівок початку ХХ століття...
попередню статтю про колегіум дивимось тут ====>>>>
Джерела:
http://kmc.media/2018/08/25/yezuyitskyy-monastyr-iz-kolegiumom-v-kremenci.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/Кременецький_колегіум
https://www.etoretro.ru/
https://vue.gov.ua/Кременецького_колегіуму_ансамбль
Якщо Ви маєте бажання, і найголовніше маєте на це можливість, то можете приєднатися до фінансування проекта. Нам дуже приємна і дорога Ваша підтримка.
Княпаємо сюди ===> Посилання для надання фінансової допомоги на підтримку нашого проекту: на експедиції і існування блогу та файлосховища.
Дякуємо всім не байдужим до нашої Архітектурної Спадщини і нашого проекту "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина".
Підписуйтесь на сторінки проекту на:
Patreon
Twitter
Telegram
Instagram
ну як то так =))