За кілька кілометрів від Данилова на Хустщині, серед рівнини розкинулося село Крайникове, де розташований храм архангела Михайла, споруджений в 1668 (1666) року. Нині величезні вікові дуби своїми розлогими кронами приховують цей із оригінальних храмів хустівскої групи. І лише під покровом дубів погляду відкриваються справжні розміри і неповторний вигляд цього дерев'яного храму.
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...
Якщо церква в Данилові – втілення грації та динамічності, храм у Александрова – жіночності, то храм у Крайникові – мужньої сили. За художнім мисленням, за розумінням архітектурно-мистецьких завдань крайніковський майстер найближчий до майстра храму в Новоселиці. Висота церкви майже удвічі більша від її довжини.
Великі вівтар, неф і бабинець з ганком, зрубані з величезних дубових колод, справляють велике враження. На відміну від інших храмів, де ганки зроблені відкритими, у крайніковській церкві він глухий, рубаний. На його фасадах виділяються лише невеликі трикутні прорізи із зубчастим профілем, схожі на амбразури в оборонних спорудах. Аркада обходу, розташована над ганком, не охоплює бічних стінок бабинця. Це також посилює нерозчленованість обсягів нефа та бабинця.
До монументального зрубу нефа зі сходу примикає невеликий вівтар, перекритий двосхилим дахом. Загальна покрівля над нефом і бабинцем зроблена дуже високою і покрита великим лемешом. Великих форм башта за своїми розмірами у плані дорівнює бабинцю. Вона вторить своїми сильними формами масиву нефа. Вінчання вежі також зрубане енергійно: величезний шпиль, який оточують чотири маленькі шпилі, поміщені біля його основи, могутньо піднімається вгору.
Низький вхід у ганок храму архангела Михайла оформлений небувало широкими лутками, прикрашеними різанням на мотив "мотузочка". Вхід, що веде з ганка в бабинець, виглядає солідним порталом, прикрашеним багатим різьбленням, що складається з шести смуг орнаменту.
Його зовнішня смуга вгорі, у кутах, утворює дві великі петлі; заповнені трикутним виїмчастим різьбленням, вони здалеку нагадують капелюшки соняшника з вилущеним насінням. У центрі перемички порталу вміщено три розетки. У мотивах цього різьблення можна побачити як древні зображення символу сонця, і народні орнаменти XVII століття.
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті
В інтер'єрі церкви архангела Михаїла привертає увагу іконостас (зараз розібраний). Про час його споруди свідчить ікона цоколя іконостасу, розташована під намісною іконою "Богоматір Одигіт-рія", на якій зберігся підпис майстра "Маляра Яворського з Вілок" та дата "1769". Розписи у вівтарі, а також сюжет "Знамення" на південній стіні нефа виконані в 1771 році. Розпис, що імітує іконостас на східній стіні нави, ще зберігає первісний колорит. У вівтарі — більш пізній розпис графічного характеру. Збереглося малювання 1828 року роботи художника І.Корнмаєра (напис на західній стіні вівтаря).
1920-ті роки. Cirkevni pamatky na Podkarpatske Rusi Богуміла Вавроушека.
1968. Логвин Г.Н. По Україні.
1970. Гоберман Д. Н. Пам'ятники дерев'яної архітектури Закарпаття.
1971. Поп І.І., Поп Д.І. У горах та долинах Закарпаття.
У храмі зараз знаходився музей, створений учнями та вчителями місцевої школи, де було зібрано цікаві зразки народного мистецтва. У 1971 році церкву реставрували. Церква діюча, нею з 1997 року послуговується невелика греко-католицька громада. Опікують її три брати, стари дядки, один з яких прознавши про нас швидко приїхав на ровері та відкрив нам церкву для відвідування. Церкву намагаються підтримувати, збирають потрошки гонт за для аварийних замін, але на велику реставрацію (або ж гарну консервацію) грошей вистачає. Дзвіницю Михайлівської церкви (1668) перемістили до православного храму та вкрили бляхою. Мабуть, щоб не дошкуляв вигляд старого дерева, що аж волає про реставрацію. Легко і просто.
1976. Макушенко П. І. Народна дерев'яна архітектура Закарпаття
1985. Пам'ятники містобудування та архітектури
1981. Сирохман М. Церкви України: Закарпаття.
2005.
2012. Фото Олени Крушинської
2016. Фото Андрій Сенько.
По ссилкам ще дві панорами від transcarpathiatour.com.ua, зовні та всередині:
https://www.facebook.com/UaaHeritage/photos/1937468689786681
https://www.facebook.com/UaaHeritage/photos/1937469106453306
Джерела:
https://www.pslava.info/KrajnykoveS_CerkSvMyxajilaStara_1973UkraynskyeKarpaty,118990.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/Церква_святого_Михаїла_(Крайниково)
http://decerkva.org.ua/zak/krainykovo.html
https://parafia.org.ua/UCA/usi/maramoroska/zakarpatska-oblast/row2/myhajlivska-tserkva-ta-dzvinytsya-2/
http://www.derev.org.ua/zakarp/krajnykove.htm
https://castles.com.ua/krajnykowo.html
https://rbrechko.livejournal.com/125951.html
Підписуйтесь на сторінки проекту на:
Patreon
Twitter
Telegram
Instagram
ну як то так =))