Однією з визначних пам'яток с. Демні є храм Пресвятої Богородиці, що розташований на вул. Івана Франка.
Храм був споруджений у 1913 році місцевими жителями. Наприкінці 19 – на початку 20 століть маєток був власністю Фундації графа Станіслава Скарбека, повсталої 1843 року. 



Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...

Місцеві римо-католики раніше належали до римо-католицької парафії в Миколаєві. Перед I світовою війною були розпочаті старання про утворення в Демні окремої парафії. Після завершення війни постала парафіяльна експозитура, а в 1935 році – окрема парафія, що належала до Стрийського деканату. До неї належали села Черкаси, Дроговиж, Глуховець, Гонятичі, Кагуїв і Луб'яни, відокремлені з миколаївської парафії, а також Горбачі зі щиренької парафії.

Завдяки старанням миколаївського пароха кс. Войцеха Войновського Львівська консисторія погодилася на спорудження каплиці (з часом філіального храму, нарешті парафіяльного) в Демні. Працю фінансували з пожертв парафіян. Вже наступного року постали мури церкви Святої Богородиці Ченстоховської, але забракло фондів. 

У 1913 році отримали допомогу від консисторії і намісництва у Львові для завершення будівництва, яке було завершене в серпні 1913 року склепінням. Проте зміна пароха в Миколаєві на короткий час припинила працю. Каплиця стояла без даху, без хорів і без підлоги. Новий парох з Миколаєва кс. Антон Баре скаржився на нестачу коштів і проекту, який зник у мулярів.

У травні 1914 року після отримання чергової дотації від консисторії, праця була відновлена. Перед самим вибухом війни каплиця була закінчена, в ній почали служитися відправи. Наприкінці 1914 року святиня була пошкоджена російським військом. У 1916 – 1917 роках в Демні квартирувало австрійське військо, і вояки відремонтували каплицю, а якийсь вояк-артист помалював її всередині. У 1918 – 1920 роках в Демні було збудовано плебанію (обійстя для ксьондза).


360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті


Біля 1945 року храм був закритий. У 1960-х роках в ньому містився колгоспний склад, а в 1984 році – шкільний гімнастичний зал. В будинку плебанії знаходилася школа. У 1989 році було відремонтовано дах, а в 1990 році зліквідовано гімнастичний зал. Тепер будівля храму пустує. Вікна повибивані, а хрест впав від старості зразу ж на другий чи третій день Великодніх свят у 2007 році.

1989. Фото М.І.Жарких.

2015. фото Романа Карвацького

2016. Фото taras_palkov

 

Джерела:
http://tog.lviv.ua/istoriya-sela-demni/
https://photo-lviv.in.ua/neohotychnyy-kostel-ta-neymovirnyy-tsvyntar-u-demni-iaki-potribno-pobachyty/
https://www.pslava.info/DemnjaS_Kost,210672.html
https://rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=alvlv&p=lvmydmmb&l=u
https://koscioly.livejournal.com/20756.html
https://taras-palkov.livejournal.com/10991.html

 

Підписуйтесь на сторінки проекту на:

Patreon
Twitter
Telegram
Instagram


ну як то так =))

 

 

Про проект "Українські Архітектурні Пам'ятки. Спадщина".