За селом Ізки треба звернути праворуч, у вузьку долину, щоб потрапити в Буковець – невелике село, що розкинулося вздовж струмка. Там, де сходяться дві долини, на невеликому піднесенні над річкою стоїть витончений храм Введення XVIII століття лемківської школи та дерев'яна дзвінниця.
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки ...
Як у церкві в Пилипці та інших храмах цієї місцевості, тут широке опасання переходить на західному фасаді в ганок-галерею на різьблених стовпах. Внизу на одну третину висоти він зашитий дошками з химерним прорізним малюнком. Над бабинцем проходить галерея-обхід із невисокими, але дуже широкими арочками оригінального малюнка. Ці арочки та лазня, що завершує вежу, нагадують арочки та лазні галицьких храмів.
Місця для дзвіниці біля церкви, як і в Ростоку, не виявилося, і тому її поставили трохи вище, на відріжці пагорба, завдяки чому весь ансамбль набув неповторної своєрідності. У дзвіниці опасання розташоване дуже низько, а другий ярус приземкуватий і має всього по дві арочки на кожному фасаді. Увінчана низенькою шатровою покрівлею, вона справляє враження лицаря в кольчузі з насунутим на очі забралом.
І храм, і дзвіниця зрубано руками народних майстрів. У їхньому вигляді відображені народні уподобання, втілені норми архітектурної естетики минулого. У неповторному образі цих споруд збережений вічно живий вогонь творчості, переданий нам поколіннями, що пішли. Так писав Логвін Г.М. У своєї книжці "Українські Карпати" в далекому 1973 році.
Видання "Пам'ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною : список. – К. : Держбудвидав", 1956 року та "Народна архітектура українських Карпат", 1987 року про час сворення вказують 18 століття. Слободян, в "Каталозі існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель" 1996 року та "Державний реєстр національного культурного надбання: пам'ятки містобудування і архітектури України" 1999 року кажуть про 1808 рік.
А ось шо пише М. Сирохман в книзі "Церкви України: Закарпаття".
У 1801 році згадують дві церкви: нижню – добру, верхню – "розпадаючу". Згодом одну із старих церков подарували селу Нижній Бистрий, звідки її пізніше перевезено у Вучкове. Того ж року село просило з релігійного фонду 240 ринських для будівництва нової церкви посеред села, оскільки існуючі церкви "обі не отповідні вірникам, бо малі". В селі згадують, що старі церкви стояли в урочищі "Заломисте", у Нижньому кінці та в урочищі "Закобза".
Церква Введення пр. Богородиці., збудована із смерекових брусів у 1808 році стоїть у селі й тепер і утворює разом із дзвіницею та нині рідкісною дерев'яною вхідною брамою чудовий ансамбль релігійних споруд. Дата спорудження вирізана на одвірку. Башта має своєрідне барокове завершення з приплюснутим гранчастим куполом. Бабинець і нава перекриті спільним високим дахом, над вівтарем окремий дах. У інтер'єрі східний і центральний зруби перекриті коробовими склепіннями, над бабинцем – плоске перекриття. Довкола всіх зрубів іде опасання.
360º панорама з transcarpathiatour.com.ua. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті
Дзвіниця традиційно двоярусна, квадратна в плані, з широким опасанням. Великий дзвін, відлитий Францом Лехерером у Пряшеві в 1832 pоці, має напис: "ДО ЦЄРКВЄ ВЄСИ БУКОВЕЦЪ ИЗЛЯТЫЙ ИЖДИВЄНІЄМ IО[А]HHA ТЄСЛЄВИЧА". Два менші виготовив К. Маноушек у місті Брно в 1924 році.
Зафіксовано такі написи, що стосуються історії церки: на зрубі – "ВО СЛАВУ СТЬІЯ ЕДИНОСУЩЫЯ И ЖИВОТВОРЯЩІА ТРЦЫ ОТЦА И СНА И СТАГО ДУХА СОЗДАННЫЙ ДОМ СЄЙ AWИ (1808)", на жертовнику – "Сєй жєрътовъникъ | справили раби бжіи | Исавъка Черепаничъ | Іоанъ Баранишинецъ | за одпущеніє гріховъ своих | року АΨξ (1760) мца априля дня КΘ (29)".
360º панорама. Для перегляду в повноекранному режимі, з високою якістю, натискаємо на значок Toggle Fullscreen англійською мовою, перший в правому верхньому куті
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 212). За інформацією Олени Крушинської і сайту derev.org.ua, на початку 2000-х, нажаль, церкву "покращили" — оббили купол вежи бляхою. З найкращими намірами... В 2018 році церква визнана об'єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (№ 070028/1).
Архівні фото...
1973. Логвін Г.М. Українські Карпати.
1976. Макушенко П. І. Народна дерев'яна архітектура Закарпаття (18 – на початку 20 століття).
двері
1993. Сирохман М. Церкви України: Закарпаття
початок 2000-х. Фото Олени Крушинської.
2009. Фото Олени Крушинської.
Джерела:
https://www.pslava.info/BukovecS_CerkVvedennja,116790.html
http://www.derev.org.ua/zakarp/bukovets.htm
http://www.transcarpathiatour.com.ua/ru/Деревяні_церкви_Міжгірського_району
Підписуйтесь на сторінки проекту на:
Patreon
Twitter
Telegram
Instagram
ну як то так =))