Сьогодні наша розповідь про палац в Судовій Вишні, який іменують палацом Марсів, останніх власників маєтку, розташований на південно-східній околиці міста. Але його історія починається раніше, з роду графів Коморовських. Графи Коморовські гербу Корчак з'явились у Судовій Вишні 1806 року, коли маєток придбав граф Антоній (1769–1826). Сума, яку погодився заплатити за маєток новий власник, склала 833 тисячі флоринів.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Сьогодні наша розповідь про палац в Судовій Вишні, який іменують палацом Марсів, останніх власників маєтку, розташований на південно-східній околиці міста. Але його історія починається раніше, з роду графів Коморовських. Графи Коморовські гербу Корчак з'явились у Судовій Вишні 1806 року, коли маєток придбав граф Антоній (1769–1826). Сума, яку погодився заплатити за маєток новий власник, склала 833 тисячі флоринів.

навіть навесні, поки ще дерева не одяглися в зелене листя, проїжджаючи повз колишніх воріт садиби можна просто не звернути увагу на те, що залишилося від в'їзду в маєток

поки немає зеленки, можна в глибині парку, через заболочений ставок, розглядіти те, що колись було палацом сімейства Марсів

Від дружини Констанції Кунеґунди Карніцької гербу Косцєша (1787–1861) граф мав дві дочки – Генрику (Генрієту, як подає текст місцевого інвентарю 1831 року; 1807–1893) й Антоніну (1812–1891). На підставі заповіту, укладеного 1818 року, після смерті Антонія Коморовського Судову Вишню повинна була успадкувати молодша дочка. Старша – Генрика Ґурська, не мала нащадків; молодша – Антоніна Бонковська, мала єдину дочку Ґабріелу. Обидві сестри проживали у батьківському маєтку і там поховані.

На початку ХХ століття маєток придбала родина Марсів. Найбільший розквіт палацу та розташованого на шести гектарах парку прийшовся на часи знаного естета свого часу Яна Непомуцена Станіслава Віталіса Марса, який був власником Судової Вишні на початку ХХ століття. По смерті Яна Непомуцена його власність успадкував онук Кшиштоф Марс, котрий відремонтував палац після шкоди, завданої Першою світовою. Родина Марсів володіла палацом до початку Другої світової війни, поки ця терріторія не перейшла до зони радянської окупації. Утім вже у Другу світову палац знову було понищено та пограбовано. Парк навколо палацу посадив львівський ландшафтний архітектор — Арнольд Регрінг.

Панорама 360º. 
Для перегляду у весь екран, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities для перегляду панорами в повноекранному режимі

У радянські часи він був переобладнаний в гуртожиток Судововишнянського зооветеринарного технікуму. До війни в цьому ж зданії розміщувався польский кооперативний банк, лікарняна каса та жів на першому поверсі священник. Ще в радяньскі часи, коли він був гуртожітком для дівчат ветерінарного технікуму палац відвідувала Кристина Марс. Палац вже тоді був в великому упадку і директор дати грошей на ремонт — бо хоча «об'єкт належав державі і був архітектурною пам'якою». На прикінці ХХ століття Кристина була ще декілька разів біля палацу, але вже застала руїну після пожежі.

Палац згорів у у часи Незалежності (1995?) і з тих пір стоїть в руїнах. Сьогодні пам'ятник знаходиться в муніципальній власності Судової Вишні. Руїну хотіли продати за великі гроши, але потенційні покупці голосно сміялись над такою пропозицією, кажучи, що за такі гроши можна побудувати набагато більший та красивіший об'єкт.

Панорама 360º. 
Для перегляду у весь екран, з високою якістю, натискаємо на назву панорами англійською мовою в лівому верхньому куті та переходимо на сайт 360cities для перегляду панорами в повноекранному режимі

а цих колон ми не знайшли...

Влада, після реформи децентралізації почала шукати інвестора, який міг би відновити палац в готель або інший рекреаційний об'єкт.  Ініціативна випускниця Львівського політеху навіть зробила проектно-вишукувальні роботи та захистила дисертацію «Відновлення історичної пам'ятки вісімнадцятого і дев'ятнадцятого століть. Палац сім'ї Марс. Судова Вишня». Влада підготувала конкретний інвестіційний проект, в якому пропонується передати залишки палацового майбутнього інвестора за символічну 1 гривню, і перетворити його в центр з питань європейської інтеграції України.  

На жаль, ці плани не були реалізовані. Незважаючи на те, що з'явився інвестор, який хотів мати всю територію парку , щоб створити зону відпочинку. Але тоді ці умови влада не згодна.Так і стоїть він, напівмертвий та руйнуючийся, пограбований та добитий вандалами, скоріше за все більше нікому не потрібний…

трошки архівного

Джерела:

http://slowopolskie.org/paac-marsa-w-sdowej-wiszni-czeka-na-inwestora/

http://westnews.info/news/Sudova-stolicya-serednovichchya-Malenke-misto-z-velikoyu-istoriyeyu.html

http://www.bibula.com/?p=101234

http://slowopolskie.org/magia-paacu-marsow-w-sdowej-wiszni/

http://slowopolskie.org/paac-marsa-w-sdowej-wiszni-czeka-na-inwestora/

https://zbruc.eu/node/77856