З дерев'яними храмами Тернопіллю не дуже пощастило. Хоча їх тут і вистачає, та майже всі вони спаскуджені потворними бляшаними костюмами. Справжніх дерев'яних подільських церков в області лишилося декілька: дві в Чорткові та по одній у Скориках, Козині, Сапогові та … здається, все. Ось з одним з шедеврів подільського народного дерев'яного зодчества ми сьогодні й познайомимося. Але спочатку трохи про село.

Підтримайте проект своїми лайками, поширенням та благодійною грошовою підтримкою. 

Дякуємо всім Вам за те що Ви з нами!
Нагадуємо, там де це можливо, по кліку дивимось великі картинки.

Фінансова допомога на підтримку нашого проекту: https://uaaheritage.blogspot.com/2022/07/blog-post_31.html

Сапогів лежить над річкою Циганкою за декілька кілометрів від автодороги, що веде з Борщову до Кривче, а далі через Мельницю – до Хотина. Село лежить у низині: щоб потрапити в нього і побачити красуню-церкву, доведеться невеличким серпантином спуститися від шосе. Дорога ґрунтова, вимощена грубим щебенем, але їхати можна (якщо обережно:)).

Перша згадка про поселення відноситься до 1564 року. Невдовзі після звільнення Поділля від турків, у 1704 році село захопив загін опришків під проводом Пискливого. Як і сусіднє Кривче, Сапогів з початку XVIII та до середини ХІХ століття належав шляхтичам Голеєвським. У 1820-х роках власник, Тадеуш Голеєвський збудував в Сапогові класицистичний палац, якій, на жаль, не дожив до наших днів. У радянські часи його перебудували на млин, який і сьогодні можна побачити на сусідньому від церкви пагорбі.

Вирубали і прекрасний англійський парк, через який від парадної брами до палацу вела двокілометрова алея. Після Голеєвських аж до 1939 року маєток у Сапогові належав відомій на Тернопіллі родині Козебродських.

Дерев'яну Миколаївську церкву звели у 1777 році. Храм стоїть на пагорбі в центрі села, до нього ведуть бетонні сходи. Складається з майже квадратних бабинця, нави та вівтаря. Кожна з частин храму завершується восьмигранним куполом. Додаткового шарму церкві надає підведений під неї фундамент з грубого неотесаного каміння.
Не менш цікавою є і дзвіниця, зібрана без єдиного цвяха вже в наш час, яка вдало доповнює храмовий ансамбль.

...Кам'яний об'єм з південного боку апсиди прибудовано в 1883 році.
Дерев'яна, тризрубна, триверха. Всі зруби в плані наближені до квадрата. Обсяги мають однакову висоту, кожен з них перекритий зімкнутим рубаним склепінням на глухому восьмерику, перехід до якого від четверика здійснено за допомогою плоских вітрил. Західна стіна апсиди та східна стіна бабинця переходять в восьмерик через невеликий залом. У композиції споруди важлива роль відведена співвідношенню восьмериків і обсягів зрубів, в яких висотні розміри значно переважають над горизонтальними...

...Зовні між восьмериками є невелика відстань. Опасання на випусках вінців зрубів оточує споруду майже на половині його висоти. Обсяги вище опасання обшиті гонтом.
В інтер'єрі простір кожного обсягу висотна розкритий, вікна в восьмериках відсутні. Бабинець має одне вікно з півдня, відкривається в неф аркою-вирізом. Пам'ятник є витвором галицької школи дерев'яної архітектури...
[Пам'ятники містобудування і архітектури УРСР. — К .: Будівельник, 1986 р., Тобто 4, с. 51 — 52]

декілька старих фото (1989)

Погляд на останок

Джерела:

ternopillya.livejournal.com

pslava.info

derev.org.ua