З першого дня призначення Головкомом ВСУ Олександр Сирський ініціював низку кадрових змін у війську. Проте якщо тоді його рішення можна було поясніти хоч якоюсь логікою, на кшталт формування своєї команди, то вже сьогодні постійна зміна командирів бригад та батальйонів з його боку не знаходять ані логічних пояснень, ані банального розуміння збоку особового складу. Більше того, кадрова чехарда Сирськогонесе в собі буквально «руйнівні наслідки».
Руйнування колективів і хаос у 72-ій бригаді
Командування, в особі Сирського, постійно змінює командирів бригад і батальйонів, розриває підрозділи, прикомандировує їх один до одного тощо. І все це відбувається замість того, щоб формувати сталі, згуртовані колективи тапроводити ротацію підрозділів, а не перекидати їх «на незнайомі локації під час штурмів».
Одним з трагічних наслідків подібних рішень Сирського є приклад 72 ОМБр.
Успішний та шанований серед бійців комбриг72 ОМБрІван Віннік, який очолював бригаду майже 2 роки, було звільнено із займаної посади на піку наступу росіян на Вугледар. При цьому, що до цього, бригада успішно захищала місто протягом двох років.
«Новий призначений комбриг Олександр Охріменко в минулому командувач 14-ю бригадою, рік перебував на посаді керівника Одеського ТЦК та СП. Там він не втримався і був переведений на посаду начальника відділу управління фізкультурно-спортивної реабілітації у Командуванні підготовки Сухопутних військ ЗСУ. І тепер ця людина, яка перебувала весь час в тилу,більше року не бачила, як змінилася війна, малавзяти на себе командування бригадою за умов наступу ворога. А щоб ви розуміли, за Вугледаром рубежів немає. І створений Сирським хаос у 72-й бригаді через зняття комбрига на піку наступу росіян і непріоритетне поповнення пріоритетного підрозділу зробили втрату Вугледара буквально питанням часу. Так, росіяни вже зайшли у Вугледар. І це той самий трагічний наслідок кадрової, необдуманої чехарди. На жаль, він не єдиний», — розповідає військових, що служить у 72-ій.
110-ї окрема механізована бригади
На долю 110-ї окремої механізованої бригадивипала практично аналогійна доля. Командира 110-ї бригадиГероя України Миколу Чумака, який керував підрозділом з самого початку в Авдіївці і фактично сформував одну з найкращих сухопутних бригад, Сирський зняв з посади «за правду, яка йому не подоюалася».
«З березня 2022 року до лютого 2024 підрозділи бригади утримували 42-кілометрову смугу оборони на території Донеччини. Хлопці демонстрували вміле тактичне комбінування, а застосування резервів дало їм змогу не лише стримувати росіян, але й проводити контрнаступальні заходи. В лютому бригада була виведена на доукомплектування, а вже в травні недоукомплектована повернулася на Донеччину… Наразі бригада знаходиться у корпусі резерву„, — кажуть бригаді.
Знаття та звільнення фахових військових
Наведені вище приклади кадрових рішень – не вичерпні.
28 ОМБрз серпня 2022 року очолювавполковник Юрій Мадяр, а в жовтні 2023 року він був переведений начальником Військового Факультету міжнародних відносин та права у Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Полковник Леонід Хода (Герой України) командував 1-ою окремою танковою Сіверською бригадою чотири роки, а в серпні 2024 року був знятий з посад рішенням Головкома, тому що відверто доповідав про стан речей на позиціях, і вимагав зміни дій командування. Цей конфлікт не потрапив у публічну площину, але був дуже відчутний всередині війська.
Командира 80 ОШБР Еміля Ішкулова також було знято за рішенням Сирського. Сталося це, нібито, «заради підвищення„, проте, як уточнюють військові,підґрунтям стала«незгода щодо рішень керівництва'.
«Певний час бригада перебувала на відновленні. Але відновитися в повному обсязі їм не дали. Бригада отримала наказ висуватися на вказанийнапрямок, Ішкулову поставили завдання, яке він назвав нереалістичним: бракувало часу, сил і людей. Це не сподобалось командуванню, і його зняли з посади. Оскільки підлеглі Ішкулова стали на його захист, згодом Командування ДШВ поширило повідомлення про те, що Ішкулова не звільняють, а переводять на вищу посаду в Командуванні ДШВ.Ось такі у нас навіть є маніпуляції. Але люди все ж прекрасно розуміють», — говорить боєць 80 ОШБР.
Ротація та звільнення не оминули й командира 47 бригади.
За два місяці бригада змінила 2 командира (Дмитра Рюмшина та Яна Яцишина). Сталося це як раз тоді, коли бригада була під Очеретино. Як наслідок, там стався прорив росіян.
Натомість в 59 бригаді, де командира Богдана Шевчука публічно звинуватили у м'ясних штурмах Генштаб й досі тримає на посаді. Військові згадують той скандал неохоче, проте переконані, що його «зам'яли„, бо Шевчук вважається зручним для Сирського комбригом. І знову ж таки, у зоні відповідальності Шевчука, як інформувало DeepState, російська армія нещодавно просунулась (у Красногорівці).
Третя штурмова. Окрема історія.
Про Третю штурмову бригаду ми чуємо напевно, частіше за будь-яку іншу бригаду наших ЗСУ. І військові вже дуже відверто говорять про те, що «Сирський навмисне розірвав цю бригаду на шматки, оскільки хлопці почали піднімати питання про те, що „мають діяти як єдиний злагоджений штурмовий підрозділ“.
Ротація 24 бригади
24 бригади більше року стояла в Торецьку та Нью-Йорку, і дуже добре знала цю місцевість. Але за рішенням Генштабу була відправлена в Часів Яр.
В той самий час відбувалися спроби знятикомбрига Івана Голішевського з посади та відправитийого викладати в університет.
Як наслідок, у ході ротації в Часовому Яру були втрачені позиції. Натомість 41-ша бригада, яка щойно прибуває в Торецьк буквально „з коліс“ отримала удар противника. Росіяни скористалися цим, зайшли у Нью-Йорк і далі намагажтьсяпросуватися в напрямку Торецька.
„На хвилі розголосу цих та інших подій, а також минулих «подвигів», горезвісного Содоля знімають, хоча Сирський, і це не секрет, намагався його захистити«, — каже службовець, очевидець тих подій.
Командування без стратегії?
Хвиля нерозуміння дій Головком з точки зору обезглавлення бригад та увільнення надійних командирів раз по раз досягає публічних рубіжів. Проте оскільки ця критика конструктивна і дуже не зручна, її гальмують на рівні погроз особовому складу. Й такі випадки непоодинокі, зізнаються військові.
Загалом, за останній майже рік війни, розповідають, що єдине підсилення, яке мало місце на фронтах – відправляли лише на Донецький і Харківський напрями. Проте ці новостворені бригади складаються з мобілізованих, які не брали участі в боях і тікають через страх та ненавченістьбуквально у день прибуття. А мобілізований офіцерський склад цих бригад переважно не проходив злагодження та не знає елементарних речей.
„І це на трьому році війни продовжують робити, замість того, щоб пріоритетно поповнювати бойові бригади«, — зауважує представник офіцерського складу ЗСУ.
Найгостріше усі військові, з якими відбулося спілкування, ставлять питання про відповідальність Головкома Сирського. Адже усі його рішення та часто непоправні їх наслідки залишаються не просто замовчаними. Вони залишать без уваги, без визнання помилок, без правильних рішень, що мали б приходити на зміну провалам.
Зняття „незручних комбригів“, постійний розрив боєздатних підрозділів та несвоєчасні ротації, ворог навчився використовувати для проривів лінії оборони. І підтвердженням цього факту вже є Курахівське, Покровське, Куп'янське, Лиманське, а також накопичення військ противником на Бердянському напрямку (Новодарівка та Ровнопіль).
Військові з різних бригад наразі говорять про одне й те саме: необхідно припинити практику прикомандирування підрозділів батальйонів, ввести відповідальність на рівні ОТУ та ОСУВ, зробивши їх штатними.
„Якщо подивитись на будь-яку успішну українську операцію, то стрижнем цієї операції є вдалі дії саме на тактичному рівні. Їх планують, реалізовують максимально швидко командири підрозділів.
Все це потребує зараз масштабування. Це єдиний крок, єдиний засіб швидко підвищити боєздатність армії — коли у підрозділу є кістяк боєздатних людей, є компетентні командири, їм підпорядкувати тих, у кого з різних причин не виходить. І вони швидко зможуть масштабувати свою практику. Але це має бути не оперативне підпорядкування, а виключно включення до складу, щоб ці успішні бригади, батальйони розгортались в бригади та дивізії«, — резюмує один з колишніх комбригів і додає, що „в Генштабі є люди, які це прекрасно розуміють, та зупиняється все, як правило, об позицію Сирського“.