ВІЧНИЙ МАЛЮНОК НА ВОДІ ВАЛЕРІЯ БРЕЗДЕНЮКА –

ХУДОЖНИКА НЕБЕСНОЇ СОТНІ

(Поетичний нарис)

Чи не стане день розлуки днем великих зборів

і чи не обернеться мій захід сонця новою зорею?

Халіл Джибран

 

Сміливість – перша з людських якостей,

бо вона дає можливість для усього іншого.

Уінстон Черчіль

 

Скажіть, а чи чули Ви про художника НЕБЕСНОЇ СОТНІ Валерія Брезденюка (1963 — 2014 рр.)? Текст, який поширюю вже намагаюсь опублікувати з 2014-го року. Про Майдан написано багато творів, а про цього художника нічого, спробувала завантажити файли робіт пана Валерія, хоча би червону квітку, на якій сфокусована увага в тексті, але рарітетна якість історичних файлів має на цьому ресурсі обмеження при завантаженні. Мені не потрібно підшукувати і підбирати слова до тих подій, кожен рік перечитую свій поетичний опус про Валерія Брезденюка і розумію, що не треба нічого додавати і переробляти. У тексті мова йде про східний живопис на воді — ебру. Дивуюсь сама собі, бо за це десятиріччя опанувала і цю техніку також, досить терапевтична, як на вимоги нашого скрутного часу, адже ебру здебільшого проявляє непередбачуваний потік творчої енергії. Вірю, що це комусь буде потрібно.

Вшановуємо героя. 

 

Події в нарисі

Змістовно відгукнулись –

Художня правда

Гірко пригорнулась.

Мандрують назви

У скорботних відчуттях

Творчим малюнком

Небесного буття.

Світло історії

Втомилось від ілюзій,

Але триває криза

Боротьби і революцій.

Гріх непідкореної сили –

Народ бажає жити в мирі!

Натомість є

Вівтар дороги –

Жертовна риза

Милості від Бога.

Окремі пункти

Небаченого героїзму –

Нині лицарство Духу

Символізує

Стійкості спочинок.

Мистецтва намір –

Голосне пророцтво

Втілило наслідки

Послідовного підходу

Заздалегідь зображення

Плескалось мимоволі

Малюнком ебру

Знаком невимовним.

Спалах таланту

Подарунок німбу

Підкреслить святість

Беззбройного відтінку.

Жага розчулено

Зазирнула легко

В майстерний світ

Безпосередньо,

А там художник

Пізнавав мотиви

Завзяття й людяності

Героїчне диво.

Валерій Брезденюк

Навчив любити

Поклик народу

Гідність, гідність.

Хто може малювати

Візерунки на воді,

Як мармур?

Біль краси щоденний –

Чудовий колір

Спрагу нахилив!

Вся професійність Майстра

Щирий світ угледіть...

Чарівний перехід

Земного у небесне,

Відчувши змогу

Угледіть захисний магніт

Пророчого бажання

Вічний клекіт.

Небаченого дня година –

Це сяйво вражень

Непізна́нний витвір,

Аматорської спроби далечінь...

Слізний ґатунок

Викришталізує блиск –

Втомився здалеку

Безпечності Псалтир

Від політичної абстракції,

Як розчарує гнів,

Де пріоритет душі? –

Вибух соціальних примх.

Крик невеселий...

Знов присутня вічність –

Свобода у зупинках,

Життя жаринкам

Свічка навздогін –

Мандрує горе

Перетином краплин.

Мистецтво відшліфовує

Ознаки щастя...

Бажання роздобути

Вмінь мотив –

Як віддано крокує по воді

Строкате несподіване блукання

Свідомого захоплення

Невідоме малювання.

Поразка й справжнє

Кольорове джерело –

Надбань веселка,

Швидкість міркування!

Душа бажає розповісти всім

Про власної гармонії

Палітру витонченості

Незвичайну справу!

……………………………

Це інше перевтілення –

Води і особливих фарб мотив,

Поодиноке набуття визнання,

Практика засвоєння цікава

Східна традиція... без слів –

Спалахує сучасне

Українське милування –

Дароване згуртоване єднання

Запалювати власним прикладом

Безкомпромісне існування!

Небесний ангел

Думає за всіх!

Сміливе майбуття:

Художня творчість

Окрилює завзяття...

Піднесеність у фарбах –

Пломінь на віки,

Покликання –

Це перспектива справи

Відстоювати з мужністю

Новітній українській ритм.

– Чи доля витримає покарання?

Все поспіхом полишила журба,

І фарби привітали

Остаточну мрію...

Плече в плече,

На стогін болю –

Кров незабутніх

Витримає гнів

Сліз невблаганних

Рокове сум'яття,

І не спочине думка –

Далекі небеса збирають

Цвіт кращих

Навіки й назавжди!

Сміх на воді –

Мистецтво ЕБРУ!

Триває подив –

Індивідуальний стиль!

Стрімка поверхня –

Це прозорий вогник:

– Як на папір перенести

Вигадливість рухливу,

Непізна́нний вислів,

Щасливу анімацію

У візерунках непримітних?

……………………………

Майстерність дивна

Визнається поступово –

Наполегливо країнами мандрує,

Набуває українських рис!

Барв вічний спомин –

Це відправа довга.

Суміжний доторк до води

Покличе коло,

В думках художника

Слухняно відтворилось

Козацької свободи

Небосхильний ритм.

Прикута невідомість

Спочиває тихо...

Продовження –

Це пошук,

Неповторний звіт!

Початок відкриває

Зіниці у надії –

Терплячий

Сонцеокий світ.

Повернення шліфує

Пам'ятний здобуток,

Як творчість дозволяє

Крилам легко

Перенести земне

В безмежне серце,

Навічно зберегти

Завзяття постамент.

Мужній п'єдестал

Незгасний поклик –

Близька енергія душі –

Поранено з'являється

Небесна схожість:

Валерій Брезденюк

Залишив слід!

24, 25.02.2014

Розмитих фарб

Води струна.

Ошатна грандіозність

Винайшла слова...

Плач безкінечної

промови

Лютневого підходу

Відчуття нестомні.

Частина ебру –

Мовчазна душа,

Засмучене декорування –

Підібрані історії вуста.

Схопили згадки

Терній ва́жкий

Нестримний помах

Необтяжний.

Весни бажання

Наздогнати –

Вимогливої площі

Вулканічність подолати.

Незвіданої творчості

Безмежності промова.

Сковзає безневинна

Фарби доля.

Легкі малюнки

Поза аквареллю

Спитали автора:

– Краса спиняє

Хід пустелі?

Жива наснага

Скромного обличчя

Зображує відхід

Сталевості у протиріччях.

Джерел поверхня –

Вівтарі сміливі

Відстоюють романтику

Вільної краплини.

Поневіряння особливі

Загадку спокою

Втілюють зненацька

На мистецьких рівнях.

Часова відстань

Невідкине

Розбурханого океану

Соціальне вістря.

Майданне коло

Вогнянної скроні

Людський потік

Здіймає гордо.

Зупинок виклик –

Противаги вартість,

Можливість виглядає

Європейським скарбом.

Ґатунок у Відродження

В скорботі –

Печаль розіб'є

Порцеляни огорожу.

Трамплін у майбуття –

Етап посилень,

Зненацька виступає

Захист мрії.

– То як народжується

Добра справа?

Спонтанна воля

Співставляє

Важку буденність

На перетинах земних

Одноманіття засвідчує

Полиновий прихід –

Душа художника ридає...

Залишеної фарби

Творче намагання

Згортає сувій однини –

Стрибає мужність

У багряний дим.

По-іншому живе

Протест-благання

Підставою в оскоми́ні.

Зими повітря

Біле павутиння –

Пригніченість

Опитує країну:

–Хто ж йде попереду?

Тривоги успіх пізнання́!

Художня милість

Відступає у думках.

Синергія

Причинної облоги

До інтеграції

Рахує кроки.

Плин манівців –

Задухи стан...

Так наш герой

Прийшов на свій

Майдан.

Шолом у лицаря

Народний –

Червона фарба,

Енергію в долонях

Калину нахилила

Поступом вінця –

Вчинок благає

Відпустити страх.

Тортури ще

Не визнали провини...

Переляканої Батьківщини

Розхристана зневіра

Збирала сотню

Спільних рис,

Аби приречено впритул

Зі смертю підійти

До наболілої дилеми

Народу віче

Відстоює емблеми.

Благо у мудрість

Надірваних причин –

До світла йти

Із темряви й колін.

Мистецтва відданість –

Це пошук серця.

Безхмарність неба,

Як дороговказ відвертий.

Тихої милості

Еволюційний скарб –

Насичена неволя

Повноцінних назв.

Здалека виглядає

Ліберальна хвиля

Ринковий кетяг

Скупчення провин.

Інша мінорність –

Демократичний

Екзістенціаналізм,

Успіх надії

Скасовує обачно

Залежний утилітаризм

Применшених причин:

Одні бажають

Краще всіх пожити,

А інші якось

Тупцюються на місці.

Вода в мистецтві –

Компонент промови,

Основа пошуку

Душевних невдоволень.

Просте буття –

І не в столиці

Спрагле натхнення

Шукає композицій.

Мир в почуттях

Запалений любов'ю –

Вічність об'єднує

Безкомпромісну вроду,

Доробок ебру

Схилений в покорі –

Сприймати горе інших,

Як свій обов'язок

Допомогти народу.

Життя у славі без ідей

Гірка ілюзія

Зазначених пустель,

Але ж защо загинув

Героїчно Прометей?

Заклик мовчати

Спричиняє вади –

Кривда обтяжує

Інертні запитання.

– Зачинена комірка

Плебісциту гніт?

Воїн збирається

Правди досягти.

– Руїни відстань?

Горе дуже близько.

Мова у тисняві

Безперспективної

Орбіти.

Звук наказовий –

Жертовність

Відчиняє грати:

Душа митця

Замандрувала

До плеяди.

Майданних зборів

Армагедонових років,

Наметів несподіваних –

Хронометраж насичено

Вміння Валерія

Й характер пробудив.

 

Спроможність чути

Виклики епічні,

Всеєдно долучаючись

До іншої родини...

Неопалимої відлиги

Безсмертного утворення

Жертовного життя –

Така дорога

Неухильно

Відкриває знак

Оклично:

Мораль з сумлінням

Заглядає всім у вічі

Стомлено і не ворожо:

Достатньо бу́ло,

Довго блукаючи

Прокласти в невідомість

Мистецький шляхопровід.

Проте, як соціум

Знищених благань

Мовчав без нарікань,

Мовчав.

Облога скреслює

Відсотки романтичні

Докладних

Небесних малювань,

Далеких міркувань

Натхнення

Втомлене в покорі

Відшу́кує клейноди

Змагальних часток

Мирних сподівань –

Весну стрічати

Незалежних віньшувань.

Сумна сторінка

В порожнечі літ

Легка текстура

Підняла конфлікт.

Без крайньої розлуки

Чи здригнеться час?

Мальовані приксети

Занотували відчуття.

Народна епопея

Сміливої доби

Запам'ятала

Випадки сумні.

Протест підказок –

Соціальний знак

Дарує колір

Грандіозне визнання.

Темряви очі

Загрозливих доктрин

Накрили простір

Нагромадженням лихим.

Віра у правду

Загострила путь –

Майдан намалював

У Києві маршрут.

Ходи шляхетне

Коливання –

Вибух достатній

Змінам соціальним.

Нерівні блоки

Намірів людських –

Експансія егоїстична

Заможної мани.

Запит відрази

Наказав почути

Суспільне значення

Невдоволеної муки.

Агресія

Вступала у атаку –

Збентежений майдан

Відточував накази.

Дух роздумів

Принишклий

На розібраній

Бруківці

Володіє запитом

Формувати тризну.

Світла енергія

Чекала без обтяжень

На визволення

З дивних снів,

Нереформованих доріг.

Витратні жарти

Затягли у вир –

У залишки

Економічної довіри,

Надірваного

Підприємництва

Сполохкотливі рівні.

Епіграф до майдану –

Відчай спраглий.

Роками діє

Розвиток питальний.

Змагання статусів

З патриціїв пішло

Заможна відстань

Від народу даремне

Провокує зло.

Роки збирали

Опозицій рух –

Козацької країни

Вільний дух.

Сміливого героя

Зброя правди

Створила наголоси –

Буремні барикади.

Свідомий вибір

Спраглого єднання

Закреслює і досі колишні

Сумніви напівзростання.

Тодішній розвиток

Сприймався за абсурдність,

Але сучасні звіти

Заздрять і минулим

Економічним хвилям

Кризових років,

Тоді ще не збіднілих

Фізичних платників.

Маленький бізнес

Виглядає скромно,

Як і тоді, ніби існує

Змучено і кволо.

Художній дар

Народжується вчасно –

На революції

Прозріння погляд лелеки

Опанував мовчання.

Питання дійсності –

Свічадо гніву –

Художня крапля

Майданного прориву.

Не в однині

Страждає вартість –

Намір любові

Воз'єднання докладне.

Суспільний стогін

Втілений в обличчі –

Громозвісного героя

Прометейний вигляд.

Змарніло на Хрещатику

Митець очікує на вирок –

Присутність Бога

Оспівує Софія.

Земний титан

Воскреслого вогню –

Малюнок мармуровий

На камінному вінку.

Вогненного трикутника –

Жертвоприношення жага

Між владою й опозицією

Правопорушення стріла.

Призначення

Запеклої роботи

Знеболено посилювало

Зневагу

До корумповано сформованих

Чудових слухань

Дбайливого доходу.

Так і руйнація

В протистоянні

Знецінює життя

Свідомого прохання,

Але ж гарячий подих

Колоборації нещастя

Піднімає вгору

Дисиденства намагання

Приборкати в собі

Призначення наснагу

Нести відповідальність

За спричинене лукавство,

Як українська думка

Навпомацки історію гукає.

– Невже знецінення перемагає?

Безкомпромісний випад

Червону квітку відкриває,

Смирення таїна бажає

Втілити з уяви

Посіченої прірви

Брунатну висхідну.

Натхнення відсікає

Даремних зойків

Не надійні плерви.

Митця пророцтво

Вимагає бути першим –

Серед задимлених коліс

Не може все піти навскіс.

Залишеної творчості

Тяжкої спраги стан –

Вівтар.

Клапан очікувань,

Без зашморгу

Лише душа

Мріє про

Соціальний спокій

Для народу.

З обіймів смерті

Вийде ніч повстання.

У лютому

Життя очікує

На невмирущу казку.

Вічна звитяга

Кайдани розкує –

Придушена свобода

Передчуває гіркий злет.

Думи кобзарські

Перечитана розв'язка –

Герої не вмирають

Та збираються у частку

Провідного майбуття –

Голосить віче

Тяжкою тризною

Несамовитих починань:

– Європа близько,

Як перейти

Через історії майдан?

Рядами зібрані

У самостійне коло

Особисті погляди

На державне слово.

Ув'язнення не спричиняє сліз –

Злість без абсурду

Котиться униз.

Уважна драма

Приниження нестерпить –

Валерій Брезденюк

Розкрив у полум'ї апокриф

Своєрідним пензлем.

Фарби розбіглись по воді

Кумедні візерунки

Аплодують ніби увісні.

Імпровізація рухомо

Маневрує похапцем,

Керуючись свідомо

Виконанням заклику

Первинно громового.

Контраст озброює увагу –

Плакат готовності

Укріплює зневагу

До поневолення років.

– Час незалежності,

Економічні манівці

Відкрили з горя таємниці,

Бо зубожіння є й в столиці.

Жебракування помста

Маніфестує особливо

Монохромним скерцо

Неземного володіння.

Війни посічена

Двокольоровість –

Чорне та біле –

Не прозорість.

Спиняє грати

Жовтий блиск –

Потік осяйний

Сонця диск.

Акорд земного існування –

Червона риза міркування.

Пута розіпнутої площі,

Серед людського океану

Кров опустила

На бруківку ноші.

Тиск фарб

Через вогні прожекторів

Здіймає креслення

Смутних поводирів.

– Опісля панівного лиха,

Як будуть жити

Наші діти?

В тремтінні

Не кує зозуля –

Початок долі

Загубила мойра.

– Одна душа

Проб'ється в рай,

А як же іншим

Не зректися сподівань?

Модальний,

Тектонічний сплав

Босоніж йде

Печаль, печаль.

Поневіряння

Тихі душі

Оплакують причину

Голосом відсутнім.

Звістка душі

Знову примусить

Впасти на коліна

Від проривних

Зізнань пунктирів.

 

Народні м'язи

Зігнуть й навіть

Простір неба

Відвагою окремих

Донедавна безіменних.

Любов в життя,

Замість спустошення

У вічність відправляє

Гідне плем'я.

Добро притисне

Хитрість ствердну

Негоди перебільшення

Оплакувань дилему,

– Хто та защо

Накинув пута

На стилобат

Понівечень розкутих?

Художника збентеження –

Розхвилювання смуток.

Виступ роки сповідали

У похибках принишклої

Предостороги.

Обличчя у скорботі

Посміхаються назавжди –

Замовчувань невдячність

Прийде саме з часом.

Перегортає доля

Свій альбом –

План Бога

Віддзеркалюється

Вже у світлинах

Окрушинами знов.

Основа у родини

Споглядає день.

Усміхнене обличчя

Валерія запортретоване

У передчасності –

Художнього просвітлення

Засліплене небаченим

Ангельським взірцем.

Душа митця

Кружляє всюди –

Невірний Дух

Блукає протиріччями

Знедоленої скрути.

Малюнок –

Ніжності струна,

Але попереду

Прапороносця

Гідності труна.

Жереб

Наповненої чаші

Прийшов відстоювати

Мальовничу назву.

Окроп смереку боронить –

Червона рута

Об'єднує свідомості

Терновий ладан

Напівмертвої журби.

Квіти розвіяли молитву,

Стрічок над обеліском

Вдячності обгортаються

«Зів'ялим листям».

Підступності

Не зрозуміти

Загибелі

Відваги тон.

Валерія буремна праця

Сприяла бути завжди

Попереду – зненацька;

Хоча б вимогливо

В думках злітати

Переконливо в осанні.

Відтак, ідилію

Картинно розгортавши –

Шевченкового поклоніння

Катерини свято.

У купі грім сприймаючи

Почесно і завзято –

Обірване життя –

Запа́л нещастя.

Прикрита прапором

Розплата.

Тенета заглиби́ли

Пророцтва фарби –

Чиста душа

Відкриє очі в катуванні.

Крил невимовне відчуття –

Підстрелена людина

Злетіла...,

Наче птах.

Війни малюнки

Супроводжують дорогу

Прощальне небо,

Як свічадо болю.

Зітхає сум

Невиправити схил,

Країна втратила

Найвідданих синів.

Передчуття...

Магнітний епос –

Це символи

Народного мистецтва.

Тканина біла –

Зойк для небосхилу.

Втрат містицизм –

На аркушах сльоза –

Цвіте і досі

Творчістю відриву.

Молебен

Проводжає душу –

В ґатунок прірви

Опустилась пустка.

– Чи випадок свідомий

Вкрав посмішку чужу?

Життя не вічне,

Але голосніше

Промовляє покарання

Катюжності та злу,

 

Йде за нами,

Як фатумне ядро

Далекого пізнання

Виклику нутро.

Сваволю не прощає

Самостійна драма.

Інакший стиль

Сміливо сповіщає,

Гіркоти повчання –

 

«Камінного господаря»

Розтерзаної фарби

Темряви слова –

Гуляє пісня й не одна –

Всіх побратимів

Сотні, сотні –

Характер волі

Обирає розтин.

Повстання

Зірку пригортає –

Любов у горі

Теж триває.

 

Духовний колір

Гріє знак –

Герб України

Розквітає у думках.

Мрій перемога –

Слава роду.

Не в однині

Мужніє простір.

Народний витвір –

Покоління юне,

Що в боротьбі

Зміцніло ґрона.

Безпосереднім

Наративом віри,

Проголошенням

Доброї надії.

Борг

Безвідносної розплати

Гнітюча рана –

Втрата рання.

Картини розтелили

Безкінеччя –

Активне зосередження

Космічного пришестя.

Схрестив долоні

Розстріл запитань –

Червона квітка –

Намальована зоря.

Простий талан

Походження немає –

Все що розкрилось

І запам'яталось.

Портрет свідомості

Відносного чекання

Здивовано

Потік піднесення

В зображення

Любов переплітає.

Радість захоплення –

Замріяність повстань

Навчає й досі

Вдивлятися у ебру

Водограй з серпанків

Обраних підстав.

Самотужки чуйність

Вправним жестом

Розкрила таємниці

Східних елементів,

Ніби пошепки

Замовляння на воді

Танцюють крилами

Легкокрилих вій.

Стан обнадійливого

Привітання прорветься

Через творчість

У обсяг соціальний,

 

Пригнічення

Недосконалого буття:

– Та що ж робити –

Це скаже і вода.

Все починається

Із чистої дороги...

Спонтанне зло

Замислило скорботу.

Глобальна ера –

Інформації зерно

Скуйовджено розшукує

Причини спаду

Заборону на Добро.

Огида й наклеп

Розпитали мудрість:

– Хто лише знає,

Як навчати

Громадянську юність

Любити так єднання –

Братню поміч,

Щоб і життя

Найвищий промінь –

Завбачливі переконання

Про крихкий добробут

Не зупинили

Навіть лихом кволим.

Горе не відає,

Де у пізнанні,

Ніби звичайно

Прихована рана.

Творчого грому

Буремна сваволя

Здібності вміло

Поклала в основу.

Видовищна праця –

Відгук надійний

Героя в мистецтві

Знайшла відповідно.

В сміливій людині

Душі преливи

Розкрили світанок

Розпочатої дії.

Розпечена лава

Невпинної спеки

Вимагала очищення

На державному рівні.

Запеклість питання:

– Хто ліпший у справі?

Та не мертве жебрацтво

Завжди одностайне.

Впливають

На розум історії

Обмеження й скрута.

Підкорення лагідність –

Це приниження люду.

Зібрані фарби –

Силуети героїв.

Обпечена правда

Залита журбою.

Хто ж вищий за небо?

– Голосіння до Бога!

Сумління відтоді

Карає за втому.

Без вирішень горе –

Одинокі проблеми

Зібрали майдани

Юнацькі хитеми.

Надалі тривають

Компроміси повчальні –

Незграбної лекції

Відносні повчання.

Освітня політика

Збирає магніти –

Студентські зібрання

Без компромісів.

Спалах ілюзій –

Покинуті люди

Наспротив мандрують

Тривоги й розлуки.

Відколи бажає

Сповідь причини

Пробитись до щастя –

З'являються крила.

Високе мистецтво

Знаходить вітрила.

Художника фарби –

Маніфест провидіння.

– Чи ебру знайоме

В океані відтінків?

Інтер'єр композицій –

Відчуття пропозицій.

Талан воскресіння

Небесної сотні –

Прорив до склепіння

Мармурової площі.

Війни непоступливість –

Агресії стиль.

В нелегкі питання

Сповзає прорив.

Оклично спалахують

Зорі мистецтва –

Так було треба –

Загинуть з мистецтва.

Картини існують –

Збережені ризи.

Повстання малюнки

В історичних ескізах.

Простір загрози,

Улюблені квіти –

Художника вчинок –

Карбунок надії.

Несподівані сходи

До найкращого світу

Дарують країні

Жертовну молитву.

 

ЕПІЛОГ

Червона квітка –

Радості струна.

Обкладинки малюнок –

Валерія Брезденюка рука.

Трагедії

Початок беззупинний...

Очі знедолення –

Пелюсткова мрія.

Відроджує мужності закон

Пройтись у пекло,

Щоби зійти

На героїзмі в полотно.

Тож священні крила

Пригорнули мудрість.

Чиста душа –

Це вічна юність.

Малюнки ебру

Гармонійний спадок –

Передчуття тривоги

Зазначають.

Дзеркало правди

Покинутих ілюзій

На терези відправить

Подвига внесок

І життя розлуку.

Колись відійде

В тінь журба,

Але залишиться

Небесна висота...

березень 2014 р.