Якщо чесно , то мене давно верне від совка.
Тим більше зараз, в час війни.
Адже це не тільки вічний ворог України- Московщина атакує нас танками і градами, це той самий совок лізе із всіх щілин і тягне нас до себе у могилу.
Старі совокові пердуни і військові пенсіонери, молоді адепти " совєцкого способу життя", які при ньому не жили і знають лише фентезійні оповоді про "всєобщєє щастя в сєсєсєрі" , хочуть відібрати майбутнє у наших дітей.
Немає вже совка і не буде ніколи. Ну не буде!
Просто хоча б тому, що хтось має оплачувати це "свято життя із ковбасою по 2.20 і водкою по 4.12".
А активи, "заводи і параходи" і нафта з газом давно вже в приватних кремлівських руках. І ніхто не збирається повертати свої, чесно врадені, мільярди капіталістичних доларів із Швейцарії і Австрії, щоб опасиста тітка "в лосінах на квадратній сраці"(с) і з колорадською "лєнточкою" на грудях, отримала безкоштовну "хрущобу" і повний пансіон.
Ну і ,звичайно, молоді пацанчики і ногасті дівчатка вже ніколи вас не полюблять на совкових діскатєках під "Ласковий май", бо ви вже все це від життя давно отримали в свою молодість, куди так хочете повернутися.
А в молодості було добре — і травичка зеленіша, і похмілля не мучило ,і з потенцією все було в порядку ,і ровесниці були чомусь молоді і красиві, а не те що зараз...
І музика совкова ніяк здохнути не може, а лізе у вуха гидотним "воровським шансоном" і примітивними "попєвочками" під назвою "русскій рок", "савєцкая естрада" і "маасковская попса".
А у нас війна.
І гинуть хлопці.
І волонтери напружують останні жили.
Кожен загиблий український воїн — як ікона. Найкращі з народу, найкрасивіші і найрозумніші.
І проти совка -бухого обдолбаного бидла і всяких покидьків воюють теж найкращі.
І писати треба про них.
І співати треба про них.Так як це зробив гурт "Вертеп" з Дніпра.
Зараз прийшов час нових пісень. Про нашу визвольну війну на Донбасі.
Подивіться і послухайте.
Кава, фейсбук, улюблений джаз,
Пошуки правди, знижок і пульту.
….А під дощами стоїть за Донбас
Хлопчик Андрійко із ультрас.
В шафі – Шевченко, Стус і Вольтер,
Блок, словники, коломийки.
….Знову поїхав на схід волонтер –
Він нагодує Андрійка.
Лаємо Путіна і СеРеСеР,
Кризу й прихильників культу.
….Десь без бензину стоїть волонтер,
Мерзне хлопчина із ультрас.
Пишемо пости, ставимо "клас",
Лаємо Раду за бійки.
"Крим – український! А також Донбас!"
…Ти ще не змерз там, Андрійко?
Треба поїхати в Відень чи Львів –
Нерви зведуть до інсульту!
… Скільки ж ти днів не спав і не їв,
Юний хлопчина із ультрас?
Київ живе – ресторани і мийка,
Шопи, салони і бар…
А на Донбасі воює Андрійко –
Ультрас. Дитина. "Айдар".
ТЕТЯНА МАЛАХОВА
Не всі можуть бути лицарями-козаками, для яких нема більшої ганьби, ніж ворога злякатися і голову схилити. І більшого щастя, як за народ свій головою накласти на полі бою.
Народ в масі своїй посполиті — гречкосії і крамарі-гендлярі.
Але в час найбільшої небезпеки , із тих самих посполитих, забембаних селюків і міщуків, крамарів і студіозусів,раптом виходять хоробрі воїни.Ті, в серцях і душах яких прокидаються прадавні гени дідів-прадідів, що і в огні не горять і в воді не тонуть. Воїни — лицарі,які ще вчора не знали з якої сторони шаблю тримати і як пістоля чи автомата зарядити, а сьогодні товчуть нападників-ординців і розкатують їх на кізяки. А зверху ще й станцюють і , співаючи про "Лєнта за лєнтою", " #утін- #уйло" , чи"Was wollen wir trinken" , на закаблуках обкрутяться і плюнуть на саму купку.
І в школах треба розказувати про них.
І вітати їх , і пишатися ними і їхнім духом козацьким.
І легенди і міфи творити про них.
Цінуйте кожну мить і кожну зустріч з українським воїном, з українським волонтером.
Саме вони воюють і гризуть зубами ворогів, поки ви бухаєте під шашличок.
Саме вони є тими ,хто не засцяв і захистив ваших дітей .
Саме вони є Титанами, на яких тримається ваш світ.
Будьте їм вдячними.
І особливим змістом наповнюється нове — старе українське вітання "Слава Україні!"
І така ж вічна відповідь "Героям Слава!"