Читаю новини з «ДНР-ЛНР» і офігіваю.

Там, виявляється, створили лєнінську піонерську організацію (!) і старі пердуни в засцяних галіхве, нафталінових картузах і з бляшаними медальками на, трахнутими шашелем, ватніках, пов'язували луганським і донецьким школярам червоні галстуки.

Капець.

21 століття. Айфони, боїнги, інтернет, електромобілі, «Аватар», «Інтерстеллар» і «Хобіт».

Молоді люди, які зависають у фейсбуці, грають в «Сталкера» і «Контрастрайк» і тут же кістляві руки мерців, що тягнуться до них із совкової могили із завиваннями «Дєди ваєвалі» і «За дєло Лєніна будь готов!» і вручають дебільні барабани і ідіотські горни з колорадськими лєнточками і краснимі знамьонами.

Нє, ну інтєрєсно де вони той весь реманент познаходили ?

Бляха, я такого сюрреалістичного кіна і уявити не міг.

Це дауншифтінг найвищого ґатунку, найглибшого дев'ятого кола. Майже як у Данте.

Одразу згадався анекдот в тему.

Живе собі сім'я старих комуністів. Називають один одного «таварішчь Пьотр» і «таварішчь Клавдія».
Всі стіни — в портретах вождів і вимпелах, на покутті — піонерський барабан і горн, підшивки газети «Правда» за всі роки, разом пройшли всі суботники і «кронштадтський льод».

Але прийшов час і «таварішчь Клавдія» готується помирати.
І перед смертю просить свого діда на вушко: «Таваріщь Пьотр, виконай моє предсмертне бажання. Все життя мріяла відчути анальний секс, та партійна совість не дозволяла і кодекс будівника комунізму. Але не хочу померти і не спробувати.»
«Таварішчь Пьотр» взяв волю в кулак, пішов в аптеку, купив віагру і задєлав як бабка просила.
На ранок дєдушка прокидається — чудо!
Бабушка бігає як молода. Зганяла на базарчик, купила мняска, цибульки, помідорчиків. Пожарила катлєтки, водочку поставила, жерстяні кружки, газетку постелила.
Співає, пританцьовує.
Дід в шоці: «Таварішчь Клавдія, а як же помирать?»
Бабка: «Та ти шо, таварішчь Пьотр?! Я після цього помолоділа років на двадцять і мені ще жить і жить хочеться!»
Таварішчь Пьотр прихилився на одвірок і раптом як заплаче!
Бабулька перелякалася: «Ти чого?»
Дід: «У мене на руках Лєнін помирав! А я міг би спасти нашого Ілліча!»

Зараз на очах батьків, в наш час старі кацапсько-імперські зомбі «спасають» так ціле покоління молоді на окупованих українських землях, занурюючи його в смердюче болото совка.

Для того щоб цивілізація на Землі зникла, достатньо щоб виросло лише одне – єдине покоління ,яке не матиме сучасної освіти і сучасного ставлення до світу.

І от таке покоління вирощується зараз на окупованих територіях.

Нє, ну канєшно я понімаю, що у кацапській орді йде реаліті — шоу «Обітєль Зла — 2, 3, 4, 5, і 6» без перерви на рекламу. Із малюками в кирзяках і пілотках із рушницями і немовлятами в фанерних колисках у вигляді танків Т — 34. Там уже жодна Міла Йовович із кулеметами і жоден Блейд із вірною катаною не допоможе. Але ж в Україні, в Донецьку і Луганську все-таки вчили аборигенів їсти виделками і змивати за собою гівно в унітазі. Ну хоча б в школі розказували що Земля кругла а не плоска і не стоїть на трьох слонах із дивовижно гарними іменами Путін, Путін 2 і Хуйло.

Але, як бачимо, доза антидоту була замала, інфекція поширилась і епідемія накрила безтурботних мешканців прекрасного краю териконів товстою ватною ковдрою.

Як у фільмах про зомбі, після їхніх укусів, люди в Донецьку і Луганську теж перетворюються на таких же ватних зомбі, прирікаючи своїх дітей замість обіцяного світлого майбутнього на темне дебільне минуле.

Так і чується дитяче ридання: «Тато, мамо, я в аквапарк хочу у водичці і джакузі поплавати!» А у відповідь: «Нє, синуля, будеш в гавні плавати, як наші дєди, шо воєвалі, плавали!»

Силами колорадсько-лєнточних «регресорів» там зникає цивілізація і час рушає назад під бравурні трубні звуки дивовижно ідіотського поєднання імперських і більшовицьких оркестрів.

Тільки в справжні Єрихонські труби дули щоб знищити вороже місто, а тут грають щоб знищити своє.