Криза-кризою, спричинена вона пандемією, чи недолугим керівництвом держави питання, яким будуть займатися й обговорювати на всіх політичних шоу, всі можливі й неможливі експерти. Тому, я не буду повторюватися й зупинюся на одній думці, яку вважаю дуже доречною саме зараз.

5ed274fd3ad36.jpg

Зі зрозумілих причин, зараз важко припустити, якими цифрами вимірюватиметься падіння промисловості, яке, як то кажуть в офіційних документах, набуло системного характеру. Вже на початку року промвиробництво в Україні знизилося на 5,1% (в порівнянні з січнем 2019 року). Як ніколи, потрібні швидкі дії держави.

Кілька місяців тому, Мінекономіки вже оголосило, що запускає штаб, щоб виправити ситуацію. Названо три невідкладних кроку для поліпшення ситуації — комунікація з промисловцями, лобізм на світових ринках і створення відповідних умов в податковій сфері. Але, схоже, що і тоді далі оголошення не пішла.

Пізніше завадив коронавірус. І все-таки, можна сміливо припускати, що з нормалізацією обстановки знову підуть розмови чи то про відновлення міністерства промисловості, то чи про призначення чергового «профільного» віце-прем'єра.

Питання в тому, яку саме промисловість збирається рятувати уряд?

Наївно вважати, що набагато перевищують ринкові, зарплати директорів цих державних монстрів перетворять їх в ефективні компанії і принесуть нечувані прибутки уряду та бюджету.

Чи є надія, що уряд зверне, нарешті, увагу на нову реальність? На створені з нуля і будуються фабрики з новітніми технологіями і обладнанням, ефективними процесами, суперкваліфіковані персоналом і менеджерами. Питання риторичне, відповідь очікуйте вже в найближчому часі.

Як на мене все дуже просто, будуть розвалювати економіку до кінця свого терміну, збагачувати себе та своїх близьких, хочу помилятися...