Пливе українських човник, хитається…
В далеких карпатських лісах у ввірений йому області, бігає Москаль з ружжом за контрабандистами, день і ніч полює, захищає інтереси держави.
А в цей час у Києві в міністерстві освіти відбувається нарада, скликана на вимогу голови угорської меншини з Закарпаття Михайла Товта. Такий собі скромненький чоловічок, тихенько розмовляє, догідливо. В компанійку взяв Монастирського, голову єврейської меншини, для масовості.
Товт:
- Нас, угорців на Закарпатті, дискримінує міністерство освіти!
- Як це?! — вигукують в один голос міністр із заступниками, — ми ж робимо все для захисту меншин!
- А так, дискримінують, і все! Я навіть листа Президентові про це написав і підписи закарпатських угорців зібрав!
Аж тут озивається Ніцой, припер її хтось на нараду:
- Дозвольте, але ж у нас в Україні є школи з угорською мовою викладання — вам мало? Фінансуються ці школи з українського бюджету – вам мало? У цих школах випускники володіють угорською мовою, російською і 68% не володіють українською мовою. Ви можете таке уявити в іншій країні, щоб німці не володіли 68% німецькою мовою, щоб італійці 68% не володіли італійською? То Вам цих незнаючих 68% знову мало! І в чому ж вас дискримінують?
- Я зна-а-а-а-ю, я підо-о-о-зрюю, ви хочете додати нам години вивчення української мови?! – жахається Товт.
- Звісно! – ствердно киває Ніцой. — А як інакше вивчити цими дітьми мову, якщо не посилити навчання! Як можна виправити двійку, не приклавши додаткових зусиль?
- Протестую! – нервується Товт. — Додаткові уроки українською — це дискримінація! Я написав про це президенту і писатиму до Євросоюзу!..
Через кілька місяців у Дніпрі стається ще одна подія. Українські активісти похвалилися в соцмережах, що зірвали сепаратистську нараду. Серед організаторів, заявлених у ЗМІ — два знайомих: голова єврейської меншини Монастирський, та голова угорської меншини Товт. Чи вели вони ту нараду, чи тільки в організаторах числилися, важливо інше, на нараді було запропоноване ноу-хау – створити на Дніпропетровщині територіальні громади за етнічним принципом і підписати рішення громади про таке створення. Активісти одразу вловили до чого такі етно-громади — до шантажу, погроз і конфліктів на етнічному ґрунті. Зірвали зустріч, не дали провести рішення...
А в цей час у Києві до Ніцой приносять Стратфорський прогноз (з Америки), у якому сказано, що скоро зміниться політичний вектор у Європі, і назріває ситуація, в якій Україні прийдеться з'ясовувати стосунки не з Росією, а з Румунією, Польщею та Угорщиною. Відкриває Ніцой ЗМІ, а там пишеться, як Румунія українцям видає паспорти для чогось, і українська влада закриває оченьки на подвійне громадянство українців. Як Угорщина на Закарпатті платить в школах батькам допомогу, тож, звісно, українцям вигідніше в угорських школах вчитися, і вже не тільки діти угорської меншини, а й українські діти не знають 68% української – не бачить і цього українська влада, що чужа мова стає українцям рідніша. Як Польща приймає в парламенті заяву не про спільну Волинську трагедію для обох народів польського й українського, а заяву про геноцид польського народу українцями, як польська влада вказує українцям кого їм вважати героями, а українська владонька кланяється на такі заяви польській владі, вибачення просить. Прочитала це все Ніцой, та й пише допис у Фейсбуці, мовляв, розхитується український човник.
Аж тут Москаль з гір спустився.
- О, — каже, — Ніцой, що ти вигадуєш? Народ у нас на Закарпатті добрий і дружелюбний!
Дивується Ніцой:
- А хіба я проти доброти і дружелюбності щось казала? Я кажу, що мови не знають. Що україномовного продукту у вашому краї мало: вистав, книжок, вчителів, зрештою. Що український простір маленький і непривабливий.
- Не вигадуй, Ніцой! – каже губернатор-Москаль.
- Та я не вигадую, — та пояснює. — Про 68% прочитала офіційні дані міністерства освіти, інше — в газетах.
- Ніцой, читай менше, і буде тобі щастя. Замість читати, піди он краще, чимось корисним займися…
Сказав господар області, ухопив ружжо і поскакав далі рятувати Україну від корупції і контрабандистів.
А Товт тим часом, сумирненький лагідний чоловічок, тихо розмовляє, потер ручки, та й зібрали на пару з ще одним захисничком меншин нардепом Брензовичем 64 тисячі підписів угорців на Закарпатті проти української мови, бо ж Україна геть знахабніла, хоче, щоб частина телебачення велася українською! Не буде цього, не даремне Товт писав закон Ківалова-Колесніченка! Так, так, за тими двома ка-ка сумирного Товта якось і не помітили. А він же ще й інші заслуги має — золоту медаль від президента Угорської републіки! Не за гарні ж очки йому дали. Тож меншини збурив, мовляв, права ваші захищаю, підписи проти мови зібрав і тицьнув під носа Москалю і Верховній раді — що це ви за такі закони приймаєте? Ну-ну-ну, европі на вас пожаліюся. Це европейцям у своїх країнах можна все 100% державними мовами мати, а не вам, українцям репаним. Немає чого українське захищати, меншинам це не подобається! А не будете слухатися, европейському комісару напишу, що українці меншини дискримінують!
Лю-лі, лю-лі, спи наша владонько, спи, наше українське СБУ, спіть, наша трирука мавпочко: одними ручками закрила оченятка – нічого не бачу, другими ручками закрила вушка- нічого не чую, третіми ручками закрила ротика – нічого не скажу.
Пливе український човник, хитається…