Цю резонансну заяву взяла з виступу міністра соцполітики, сім'ї та єдності Дениса Улютіна, під час тематичної дискусії, що проходила в межах спільного проєкту LB.ua та EFI Group «Нова країна». І, забігаючи наперед, зазначу, що він зауважив багато реалістичних, хоча і на перший погляд досить контроверсійних речей.

Наведу декілька цитат міністра.

Отож, він зазначив, що: «Наше бачення соціальної політики — не розмазати трішки між усіма, а дати виключно тим, хто дійсно потребує, відчутну суму коштів. Зараз у нас 15 мільйонів отримувачів будь-яких соціальних виплат! 15 мільйонів, — зазначає Денис Улютін. — Бюджет Міністерства соцполітики в рамках державного бюджету — понад 470 мільярдів. Додати до цього ще ЄСВ, який іде до Пенсійного фонду, усі виплати ГО, волонтерів, міжнародних партнерів, громадських організацій, і там такий бюджет набігає, який, будьмо чесними, ми як держава дозволити собі не можемо. Узагалі не можемо без міжнародних партнерів».

«Зараз це просто дати невеличку суму, виплату і забути на місяць. Відкупитись на один місяць. Ми хочемо це трішки змінити. Або не трішки. Залежить від того, як піде дискусія в парламенті, безпосередньо в уряді, бо це питання, які всі намагаються відсунути», — заявив міністр.

«І друге. Як ми фінансуємо соціальну складову бюджету? Ми її не фінансуємо, ще раз повторюю. Її фінансують наші міжнародні партнери. Щороку це стає все складніше і складніше. На якомусь етапі це закінчиться. Якщо до того часу, як закінчиться наша міжнародна підтримка, ми не змінимо свого світосприйняття, на якомусь етапі буде дуже боляче, бо одномоментно кошти закінчаться і їх не отримає ніхто. Тоді ми взагалі ні про яку справедливість не говоритимемо. Поки є час, маємо відходити від конструкції „заплатить хтось“ і повертатися до „платимо ми всі“», — зауважив міністр соцполітики.

Додатково акцентую увагу, дуже реалістичні думки від нещодавно призначеного міністра Дениса Улютіна. Жорстко, але справедливо.

Тепер постає питання, а що ж цим робити? На рівні міністерства пропонується розробити Соціальний кодекс, покликаний унормувати соціальну політику так, щоб виплати отримували лише ті, хто дійсно їх потребує і особливий акцент зробити на створенні взаємопідтримуючої моделі в трикутнику держава-бізнес-ВПО. Оскільки, якщо для ВПО не буде створено умов для працевлаштування та соціальної адаптації, держава просто не зможе виконувати перед ними свої зобов'язання. Все дуже просто та прагматично.

Задача Мінсоцполітики, наголошує Денис Улютін, максимально «вивести людей в економіку». За останні дев'ять років, додає міністр, напрацьовано «багато різних інструментів» для ВПО. Їх мають структурувати так, аби звести в один цифровий модуль, де можна буде бачити всі види допомог, підтримок або можливостей для ВПО.   

І в цій точці особливу роль буде відігравати саме соціально-відповідальний, небайдужий бізнес, який готовий буде першим підставити плече не тільки самим ВПО, продовжуючи їх підтримку навіть під час повномасштабної війни, а і державі, яка дуже скоро може цього потребувати не менше.

В цьому сенсі, особливо цінними є системні платники податків з реального сектору економіки, такі як АТ «МОНОМАХ». Теплі чаї, які вони мільйонами безкоштовно передають на фронт (55 мільйонів порцій чаю), зігріли уже не одного захисника та захисницю. А соціальні проекти по підтримці ВПО, виглядають особливо чуйно та дуже тепло, і в прямому і в переносному сенсі цього слова (тут навіть відео знайшла).

Тому, переконана, що орієнтир Мінсоцполітики потрібно тримати саме на такий системний патріотичний бізнес як АТ «МОНОМАХ», який зміг зберегти колектив і постійно створює додаткові можливості з працевлаштування саме для ВПО. Адже, долучення людей до колективу, до праці, до спільної мети — надає і сили, і натхнення, і значно покращує матеріальний стан.

Отож, подібна синергія держави, бізнесу та ВПО, як наслідок має зменшити фінансове навантаження на бюджет. А повірте, ми усі в цьому прямо зацікавлені.

І на останок приведу ще одну цитату міністра Дениса Улютіна, ну дуже вони красномовні та реалістичні: «Ми всі формулюємо вимогу державі: „Держава заплатить“. Не заплатить. Забудьте про це. Держава не має коштів. Це кошти платників податків, — нагадав міністр. — Коли ми говоримо про соціальні підходи, повинні говорити, що платники податків мають заплатити неплатникам податків. І або ми навантажимо одних платників податків, розмажемо це між усіма, тому що нам так легко, або ми чітко скажемо, що ми як держава гарантуємо допомогу тому, хто її потребує. Але якщо все суспільство бере на себе обов'язок, то і ти маєш працювати на це суспільство». 

І навіть додати нічого. Ми маємо свідомо переходити в абсолютно іншу воєнну та поствоєнну реальність. Без ілюзій та без страху. СПІЛЬНО ми це зможемо зробити і станемо тільки сильнішими!