Декілька слів про соціально-відповідальний бізнес, допомогу нашим захисникам і — як відрізнити показових меценатів від справжніх патріотів!

Якось так склалося, що дуже часто ми плутаємо поняття і, нажаль, помилково сприймаємо бажане за дійсне. Як приклад, цілий ряд олігархічних компаній або відвертих схематозників-монополістів запускають соціальні проекти і АБСОЛЮТНО всі показово декларують допомогу ЗСУ в надії «відбілитися» і продовжити, уже після війни, свій «олігархічний шлях» з тими хто переможе...

Цинічно, так, абсолютно цинічно, а чого ви очікували від олігархів чи монопольних фінансово-промислових груп? Честі, совісті чи співчуття?

Запам'ятати тут потрібно одне — ті хто обкрадали нас 30 років і доїли національне багатство виключно собі в карман НІКОЛИ не стануть іншими... чесними, милими та соціально-відповідальними! Фамілії цих олігархів давно не секрет, вони є в публічному доступі — серед найбільш відомих — це Коломойський, Фірташ, Ахметов, Новінський, Боголюбов та багато-багато інших.

Тому я НЕ ПРОШУ НЕ БРАТИ у їх компаній допомогу, я прошу ПАМ'ЯТАТИ від кого ця допомога! Що вона по-суті і належить Україні і українцям, а не скидається для наших захисників як барська подачка...

І тут можна визначити 3 основні критерії справжнього соціально-відповідального бізнесу, на які вартує орієнтуватися при виборі мецената:

- не олігархічний і не монопольний бізнес;

- належна сплата податків та заробітних плат, особливо під час війни, «в білу»;

- готовність ділитися, перш за все, тим, що самі виробляють.

І, насправді, таких прикладів досить багато — від НОВУСу та Нашої Ряби(хоча там також олігарх), до Нової Пошти, АТ МОНОМАХ та цілого ряду регіональних компаній. Хтось виробляє наприклад бетон чи цеглу — частину безкоштовно дає на фортифікації та відновлення, хтось працює з деревом і передає частину продукції досками, брусом та дровами для обігріву, а от наприклад компанія МОНОМАХ уже передала більше 55 мільйонів пакетиків чаю!

Логіка тут дуже проста — природньо, що те, що виробляється компанією має частково, по можливості, передаватися на фронт, для захисту держави!

Не потрібно сподіватись тільки на ТОП-бізнес чи державу, потрібно зробити таку масову допомогу мейнстрімом, тим що само-собою зрозуміло і не допомагати має бути соромно.

Тільки уявіть, якщо 100% вітчизнятого бізнесу готові будуть передавати буквально 5-7% з того що виробляють (товари, послуги) поза сплатою податків — це безумовний прорив і Перемога стане тільки питанням часу!

Але для формування такої суспільної політики потрібна безумовна ДОВІРА підписантів суспільного договору — людей та влади. А допоки кожен буде жити власним життям та з власною мотивацією, нажать сподіватись що цей човен сам кудись виплеве не вартує... ДУМАЙТЕ