Ну що, кримінальний серіал «Карфаген» отримав другий сезон. Тільки акторський склад розширився. До посадовців Офісу генпрокурора додалися високі чини СБУ та Нацполіції.
За версією слідства, за хабарі вони забезпечували спокійне життя кримінальному бізнесу. Шахрайські колцентри, наркокартель, підроблені гроші, викрадення людей. Близько 70 обшуків по всій країні, щонайменше 12 учасників угруповання. Ось, виявляється, де добрі люди гарно заробляють!
Я вже стільки корупційних скандалів бачив, що давно мав би перестати дивуватися. Але ні. Щоразу знаходяться персонажі, які примудряються вичудити щось новеньке.
НАБУ приходить з обшуком, маючи ухвалу суду. А високопосадовець СБУ, за повідомленням бюро, погрожує детективам зброєю. Як з'ясували журналісти, це генерал Сергій Дука, якого згодом затримали. Генерал! А поводиться як гопник, до якого завітали не в той час. Позорисько.
Звання є, кабінети є, повноваження теж. А методи — як у звичайної шпани. Хоча ні, шпана принаймні не прикривається погонами.
Серед затриманих, за даними журналістів, — Володимир Ценов, перший заступник начальника Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції. У матеріалах слідства він фігурує під прізвиськом «Прайс» і, за версією НАБУ, відповідав за прикриття колцентрів. Тобто один із керівників підрозділу, який бореться з організованою злочинністю, сам її покривав. Отака фігня, малята.
А ще є записи розмов фігурантів. Серед тих, кого вони обговорювали, — ветеран, який пережив російський полон. Повернувся додому, вирішив виступити проти торгівлі наркотиками, готував акції протесту. А у відповідь ці покидьки обговорювали, чим його краще скалічити — кислотою чи молотками. Причому їх хвилювало не те, що вони збираються зробити з людиною, а те, як зробити це тихо.
Але знаєте, що найгірше? Це ж не якась нова хвороба нашої системи. Так було десятиліттями. Одні йшли, інші приходили. Змінювалися керівники, міністри, президенти. А звички залишалися ті самі.
Бо якщо ти надто порядний, м'який, не готовий домовлятися з потрібними людьми, в такій системі тобі важко вижити. Тебе або виживуть, або змусять грати за чужими правилами. Натомість для нахабних, безпринципних і готових на все завжди знайдеться місце.
Спритність рук, трохи харизми, потрібні знайомства — і вуаля, «бізнес» працює. Державна посада стає не обов'язком, а можливістю заробляти. Закон — не правилом для всіх, а інструментом, який можна повернути в потрібний бік.
Тому я не збираюся аплодувати лише тому, що когось затримали чи звільнили. Добре, що НАБУ та САП розкопують ці історії. Але якщо після ще однієї операції з красивою назвою все зведеться до заміни кількох прізвищ… Що ж, від перестановки доданків сума не змінюється.
Карфаген має бути зруйнований. Не підфарбований, не перейменований, не переданий під керівництво чергового «свого хлопця». Зруйнований разом із правилами, за якими роками жили ці бандити.
А кожен, чию причетність до злочинів доведуть, має отримати по заслугах. Без поблажок за звання, посаду чи впливових знайомих. Хотілося б у це вірити, але віриться насилу.