Після нових кадрових рішень у військовому керівництві знову з'явилися очікування, що наступною стане реформа ТЦК, а разом із нею може зникнути й корупція.

Однак останні викриття показують: проблема значно ширша за одну структуру і не закінчується за дверима територіальних центрів комплектування.

29 липня правоохоронці викрили у Харкові масштабну схему незаконного оформлення фіктивних інвалідностей для військовозобов'язаних. За версією слідства, до неї входили двоє лікарів, працівниця медичного закладу, водій та цивільний спільник. Одні шукали «клієнтів», інші виготовляли фальшиві медичні висновки, а операторка реєструвала документи в системі та передавала їх на розгляд експертної комісії. За таку «послугу» просили від 5 до 8 тисяч доларів.

Під час обшуків правоохоронці вилучили понад 14 мільйонів гривень у різній валюті. Фото кімнати, буквально заваленої пачками доларів, за кілька годин облетіло українські медіа. Воно виглядає майже сюрреалістично, але водночас дуже точно ілюструє масштаби цього незаконного «бізнесу».

І це далеко не поодинокий випадок.

Лише 23 липня правоохоронці повідомили про підозру двом суддям Конотопського міськрайонного суду, двом адвокатам та військовозобов'язаному. За даними слідства, вони використовували фіктивні судові рішення про нібито самостійне виховання дитини чи безвісну відсутність одного з батьків, щоб створити підстави для звільнення з військової служби або отримання відстрочки від мобілізації.

Особливо показовою є одна деталь. За офіційною інформацією, заяви неодноразово відкликали й подавали повторно, поки автоматизована система не розподіляла справу на «потрібного» суддю. Тобто учасники схеми не просто порушували закон — вони навчилися обходити навіть механізми, які були створені для захисту від зловживань.

Помічаєте закономірність?

Учора — судді.

Сьогодні — лікарі.

До цього — десятки викритих схем у системі МСЕК.

І після цього хтось справді вважає, що проблема лише в ТЦК?

Насправді всі ці історії об'єднує одне: корупція давно перестала бути проблемою окремої установи. Вона виникає там, де є можливість монетизувати державне рішення. Десь продають фіктивний медичний висновок. Десь — судове рішення. В іншому місці знайдеться ще якийсь спосіб обійти закон.

Саме тому боротьба з корупцією не може обмежуватися кадровими перестановками чи зміною назви окремої структури. Якщо залишаються ті самі схеми, ті самі посередники, ті самі стимули заробляти на війні й ті самі ризики бути покараним лише «як пощастить», система дуже швидко відновлюється.

Це не означає, що реформи не потрібні. Навпаки. Але вони мають стосуватися не лише ТЦК. Потрібна невідворотність покарання для всіх учасників таких схем — незалежно від того, чи вони працюють у медичній сфері, судах, правоохоронних органах чи будь-якій іншій державній інституції.

Бо проблема не в назві установи.

Проблема — у людях, які перетворюють державні повноваження на товар і роками заробляють на війні.