Історія не має умовного способу. Умовний спосіб – мовно-граматична а не історична категорія. Це як червоне прикладати до квадратного, уявлення не маючи, що крім чорного був собі  і червоний квадрат. 

Проте, погляд на історію з такої точки зору має певний інтерес і користь, бо дозволяє уявити собі,  як за інших, нездійсненних вже, обставин могли би розвиватись історичні події і, відповідно, спробувати краще зрозуміти саму суть таких подій.

Мова не про знайти причину, а лише про повноту уявлення через співвідношення з тим, що могло би відбутись. І це не  «фентезі» а реальний стан  речей і події життя.

Була собі така серія видань Роберта Коулі (Cowley),  де цей військовий історик розбирав події історичних військових конфліктів з огляду на те, як би вони могли розгортатись, якби щось пішло не так, як сталося.             Беручи до уваги існування такого підходу до історичних явищ  і не роблячи жодних висновків – оскільки мова йде про спосіб умовний – але виключно з метою спробувати по-іншому поглянути на можливі розвитки, —   уявімо собі, що в 2019р. президентські вибори в Україні закінчились би по-іншому і президентом країни став би не Зеленський, не Порошенко а хтось третій.

Пам'ятаймо, що нам треба  розглядати згаданих осіб виключно за їх образом та подобою станом на кінець виборів.

Облишмо за дужками питання про ймовірність наступу русні  в лютому  і вважатимемо, що вона його таки почала.

Що би робив Порошенко? — хитрий і жадібний бізнесмен, який давно відчув смак політики. Навряд чи після невдалих виборів він би облишив політичні амбіції. Скоріше за все, продовжуючи вести бізнес, виношував би політичні плани і, опинившись в такій гострій ситуації як війна, навряд чи знехтував би можливістю взяти участь у процесі. З ідеологічних чи практичних міркувань – байдуже. Головне – він, швидше за все, так само я і зараз, в тій чи іншій формі був би залучений до нього.

Що би робив після  невдалих виборів Зеленський? Людина до цього далека від політики, винесена на гребінь хвилі сукупністю різних обставин.

Він міг би продовжити  політичне життя, просувати свою політичну партію, одним словом – піти в політику. З огляду на його політичний бекграунд в 2019му це може видатись мало ймовірним але не виключено.

Або, маючи непогано розвинутий шоу-бізнес проект, продовжити ним займатись.

            В цьому другому варіанті, початок повномасштабної війни міг би застати Зеленського в Україні, Росії чи в іншій країні за кордоном.

            Що робив би той умовний Зеленський, якого ми знали станом на 2019р., якби опинився в Україні? Пішов би до війська? Став волонтером чи фінансово підтримував ЗСУ?  Створював би патріотичний, анти-російський естрадно-мистецький контент?

            Якби війна застала його в Росії під час виробництва якогось шоу проекту. Він би одразу повернувся до України і взявся до вищезазначеного? Чи виїхав би за інший кордон?

            Якби війна почалась під час його  перебування по роботі чи у відпочинку в іншій країні.

Він би залишився там і організовував публічні кампанії по підтримці України, збирав би фінансову допомогу, виступав би послом доброї волі і миру?

            У кожного можуть бути власні уявлення про зазначені припущення і відповіді на згадані питання. І кожному це може допомогти або ствердитись в своїх уявленнях, або поставити їх під сумнів.            
            Проте, можна взагалі нічого не ставити під сумнів і не мати жодних уявлень.

            Життя – воно таке.