Початок читайте тут.

А ось з тих же бюлетенів з архіву — помісячні дані у провінціях.

Що ми бачимо? Епідемія розпочалась у Gauteng. Червень — 14, липень — 24, серпень — 95. У вересні з’являється помітна кількість захворювань у інших провінціях. Лідирують Free State (13), North West (13), Mpumalanga(11) — це провінції, які безпосередньо межують з Gauteng.

Нарешті, жовтень. Менш за все хворих у провінціях Nothern Cape, Estern Cape та Western Cape — це найвіддаленіші від Gauteng провінції. Ну як? Допомогла сусіднім провінціям кампанія вакцинації у Gauteng?

На жаль, вихідні детальні дані не вдалося знайти, але серед архівів (http://www.nicd.ac.za/index.php/publications/communicable-diseases-surveillance-bulletin/archives/) знайшлася цікава картинка, яка відображає потижнево захворюваність у різних провінціях.

Що тут цікавого можна помітити? Захворюваність у Western Cape (який виключили з дослідження) впала ще до кампанії. Вже після кампанії там був ще невеликий спалах. Схожа ситуація у North West, Nothern Cape, Gauteng, Free State, Eastern Cape.

Але давайте спробуємо глянути, як взагалі впливала вакцинація на епідемію. Звідси (http://www.hst.org.za/publications/South%20African%20Health%20Reviews/sahr_2011.pdf) візьмемо дані про рівень вакцинування: “Measles 1st dose coverage (DHIS)”.


І порахуємо кореляцію між кількістю захворювань у різних провінціях та рівнем вакцинації в них.

Кореляція між рівнем вакцинації у 2008 році та кількістю захворювань у 2009: 0.74.

Кореляція між рівнем вакцинації у 2009 році та кількістю захворювань у 2009: 0.74.

Кореляція між рівнем вакцинації у 2008 році та кількістю захворювань у 2010: 0.04.

Кореляція між рівнем вакцинації у 2009 році та кількістю захворювань у 2010: -0.08.

Кореляція між рівнем вакцинації у 2010 році та кількістю захворювань у 2010: -0.18.


І одразу дуже цікава річ — сильна пряма (sic!) кореляція між рівнем вакцинації у 2008/2009 роках та кількістю захворювань у 2009. Тобто чим вищим (!) був рівень вакцинації у провінції в 2008-2009 роках — тим більше (!) там було випадків захворювання на початку епідемії.

Кореляція між кількістю захворювань у 2010 та вакцинацією у 2008-2009 відсутня. Кореляція між кількістю захворювань у 2010 та вакцинацією у 2010 є, і вона “правильна” (від’ємна) — але вона дуже, дуже слабка.

Не можу сказати, що з цих кореляцій припустимо робити гучні висновки. Щоб зробити (чи не зробити), потрібне більш детальне дослідження. Та для цього потрібно багато даних, які просто неможливо знайти. До речі, теж цікаве запитання: чому ніде не виклали вихідні дані цього дослідження — лише висновки та результати?

Тим не менш, хоча б задуматись над цією кореляцією варто. Автори ж дослідження взагалі пройшли повз це, навіть не глянувши.

Але ми продовжимо глядіти на роботу авторів. Тепер настав час перевірити, як корелюють між собою дані по провінціях, наведені в дослідженні. Цілком логічне припущення (якщо виходити з позиції, що щеплення допомагають боротися з епідемією): чим більше було зроблено щеплень у певній провінції, тим менше там буде захворювань після кампанії і тим ефективніша сама кампанія. Давайте перевіримо, чи це так.

Дослідники наводять такі дані по провінціях: кількість захворювань до кампанії та після, рівень імунізації за віковими категоріями та загалом під час кампанії, зменшення захворюваності у відсотках після кампанії. Давайте підрахуємо кореляції всіх цих змінних і занесемо їх у таблицю.

Тут одразу кидається в очі дивна й помітна (хоча не дуже сильна — 0.43) кореляція між кількістю захворювань до кампанії та відсотком, на який зменшилась захворюваність після кампанії. Схоже, це свідчить про те, що кампанія запізнилась і епідемія кору вже йшла на спад, коли кампанія розпочалася. Це те, про що я говорив на самому початку — на епідемію впливає багато факторів.

Є позитивна (і це добре!) кореляція (0.42) між кількістю щеплень дітей до 4 років та зменшенням захворюваності. Тобто чим більше було щеплено дітей до 4 років — тим сильніший був спад епідемії. Але оскільки також виявлена кореляція між кількістю захворювань до кампанії та рівнем щеплення дітей, то для більшої точності тут треба розрахувати часткову кореляцію між кількістю щеплень та зменшенням захворювань з урахуванням кількості захворювань до кампанії. В результаті отримуємо 0.35 — слабку позитивну кореляцію.

Так само маємо позитивну (і це погано!) кореляцію між кількістю щеплень дітям старше 5 років та рівнем захворюваності після кампанії. Тобто чим більше було щеплено дітей старше 5 років — тим більше людей хворіло на кір після кампанії. Так само порахувавши часткову кореляцію, отримуємо 0.34 — слабка позитивна кореляція.

Знову ж таки, через нестачу даних провести більш глибокий аналіз неможливо. Але виходячи з тих даних, які навели самі дослідники, напрошуються такі висновки.

1. Вакцинаційна кампанія розпочалася запізно — коли епідемія вже пройшла свій пік активності.

2. Щеплення дітей до 4 років мало незначний позитивний вплив на стримання епідемії.

3. Щеплення дітей старше 5 років мало незначний негативний вплив (сприяло поширенню) на епідемію.

4. Кампанія загалом не мала істотного впливу на стримання епідемії.

І ще раз постає те саме питання: чому дослідники проминули все це? Наче, вони визнають вплив інших факторів на епідемію ("could have been due to the epidemic burning out”). Але чому вони не зробили наступний логічний крок і не проаналізували всі чинники впливу та їх внесок у затухання епідемії?


5. Ріжте, браття, ріжте...

Цитата.

These can be strengthened by conducting biannual analysis of the potential risk of measles outbreaks with action plans to improve routine vaccination coverage if below 90%.

Автори дослідження рекомендують підвищити охоплення вакциною мінімум до 90% для запобігання спалахів кору. Автори дослідження нічим не аргументують цифру 90. Просто рекомендують і все. Отже, немає нічого наукового у цій цифрі. Та ми можемо на власні очі у цьому переконатись. Дані з того ж сайту ВОЗ.

У Аргентині відмітку 90% було досягнуто у 1989-му році. У 1991-му стався потужний спалах захворювання. У 1998-му стався ще один спалах. Це при тому, що вже десять років охоплення вакциною трималося вище 90%.

У Румунії відмітку 90% досягли у 1989-му. У 1993-му та у 1997-му сталися спалахи захворювання (28321 та 23579 випадків відповідно). У 2005-му знову (5043 випадків) спалах, у 2011-12 — ще один (11639 випадків).

І це не поодинокі приклади. Спалахують Іспанія, Великобританія, США...

А буває і навпаки.

У Гватемалі за весь час спостережень було зафіксовано менше захворювань, ніж за один спалах у Румунії або Аргентині. Відмітку 90 було досягнуто аж у 2001. При цьому з 1991 по 2001 захворюваність трималась увесь час практично на нулі.

Зверніть також увагу, що усюди спостерігається періодичність захворювання (приблизно 3-4 роки відстань між спалахами).


6. Підсумки.

Ну які тут підсумки... Сумні... Автори роботи не притримувались наукового підходу при дослідженні. Не описані детально методи збору первинної інформації. Не надані вихідні дані для дослідження. Не описані математичні методи, за допомогою яких результати було отримано. Не взято до уваги і не вивчено можливий вплив інших факторів на перебіг епідемії, окрім кампанії вакцинації.

Відповідно, результат дослідження не можна вважати науково обгрунтованим.


7. А що там в Україні?

А ось і Україна. За даними ВОЗ.


Чи є кореляція, наприклад, між захворюваннями та однією вакцинацією? Не сильна, але є: 0.39. Чим вакцинованіші були українці, тим більше хворіли. Між захворюваннями та двома вакцинаціями? Є навіть трохи більша: 0.47. І теж позитивна.

Та ви самі погляньте на графіки. Вакцинація під 100%, а у 1992 — спалах. У 1996 — спалах. У 2001 — спалах. У 2006 — спалах (та ще й який). Можливо, українці просто розчарувались у щепленні після стількох років обману?


Післямова.

Шануйтеся, українці. Кохайтеся. Та не кашляйте. І не вірте всьому підряд, що написано. Навіть якщо автор собі MPH до хвамілії приписує. Майте свою голову на плечах.


Дякую за увагу.

kostiantyn.kostyantin
Костянтин Козак

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація

Рекомендації