В мережі знов дискутують про соціальну справедливість. Чому одні на фронті вже два роки, а інші «козирні» вже все порішали, і стали студентами, вченими, викладачами, доглядальниками, хворими, та важливими бійцями економічного фронту? Перші ненавидять других за те, що ті роблять все, щоб не йти на війну. Другі ненавидять перших за те, що ті досі не виграли війну, і ще за той моральний тиск під яким вони мають хутко «решать вопросики», щоб не потрапити під бусіфікацію.
Під резонансним постом про СЗЧ я побачив такий коментар:
- Жодне суспільство не буває ідеально справедливим. Жодна держава не є ефективною на 100%. Жодна влада не є абсолютно професійною, патріотичною та доброчесною. Але є ті межі несправедливості, які підважують імператив захисту української державності за будь-яку ціну. На жаль, наша опірність не безмежна. І все більше людей у камуфляжі перейматимуться питанням, чому гладіатори мають захищати глядачів та вболівальників на комфортних трибунах. І мимоволі казково збагачувати тих, хто продає квитки у глядацький зал на цей кривавий двобій. При тому, що за квитками на ринг черг не спостерігається вже більше двох років...
- Я б на місці влади спробував почути цей дзвоник. Бо якщо його не почути, і зброя, і фінанси, і плани перемоги не врятують нас від катастрофи. Адже коли громадяни зневірюються у своїй державі, все решта втрачає сенс.
Тож маємо наступну ситуацію. Для керівництва країни дуже ризиковано казати бійцям ЗСУ, що їх не замінять, бо так вийшло, що населення все порішало і за законом (за законом!) всі заброньовані, тож вибачте. З іншого боку, населенню не дуже подобається чути, що вони ухилянти, що треба змінити закони, прибрати бронь, перевірити висновки лікарів. Тобто, треба буде знов заносити гроші вже за підвищеним прайсом. Але треба щось робити...
Суспільство розколоте. Але об'єднати суспільство дуже просто. Замість ненавидіти один одного, треба разом ненавидіти когось іншого. Того, хто винен в проблемах. А хто винен?
Чоловіки за кордоном. Безвідносно того, коли вони виїхали. В них точно нема ніякої броні. Вопросики вони там точно не порєшалі.
Тож це саме вони винні в нестачі людей на фронті. Це декілька бригад здорових, і головне — незаброньованих мужиків без відстрочок! Будівництво в Польщі не має повноважень на економічне бронювання.
Влада робить правильні кроки в цей бік. Неважливо, чи витягнуть чоловіків звідти в Україну воювати, чи ні. Але коли показують відео з чоловіками, які штурмують паспортні столи у Варшаві, то і на передовій і в тилу однаково задоволені: «так їх!». А суспільна єдність — це головне.