Громада напевно помітила що я дуже мало пишу про вибори у США. Насправді я уважно слідкую за усіма подіями цієї цікавої гонки, але не буду поспішати кричати «зрада» чи «перемога» навіть коли будуть відомі результати.

США — унікальна країна, напевно єдина країна у світі, яка є президентською республікою але по факту президент у ній нічого не вирішує. Навіть у тих питаннях, де президент має конституційне право приймати рішення сам, він все рівно консультується з обома палатами Парламенту, щоб не дай боже нікого не образити, бо процедура імпічменту у США це не міф а сувора реальність. Не кажучи вже про «тіньове» лоббі банкірів, військових, ЦРУ та ін.

США — унікальна країна, систему якої одній людині неможливо не то що зруйнувати, а навіть розвернути у потрібний бік. Навіть якщо вона живе у Білому Домі два терміни. Доведено Дж. Бушем-молодшим.

Тепер стосовно того що можу сказати за кандидатів на даний момент. Хіларі — молодець, але я вважаю що вона вже застаренька для Залізної леді. Та й харизми не вистарчить. Але великий плюс пані Клінтон — вона досить передбачувана у своїх вчинках та висловлюваннях.

Трамп — навпаки, енергійний дурник, який досить вдало лиє лапшу на вуха електорату, якщо цю енергію приручити і направити у потрібне русло — буде діло. Але сам він тіпок трохи мутноватий.

Стосовно можливого компромату в Кремля на Трампа мушу нагадати що у Кадафі було достатьно компромату на Саркозі, за що Саркозі його просто знищив разом з країною. Цікаво, як буде вести себе головнокомандувач найсильнійшої армії світу, якщо його спробують шантажувати.

Я вважаю що від результату виборів у США доля холодної війни з Росією буде розвиватися приблизно як у моєму прогнозі по нафті у порівнянні з прогнозом Демури. Можливо перше що зробить пан Трамп — спробує домовитися. Але не можна цього не очікувати і від пані Клінтон.

Проте кінець передбачується лише один, топити Московію — місія наступного президента США, хоче він того чи не дуже.