Експерти із загроз

Державні газопроводи забирають з управління приватних компаній та передають, здається, безоплатно та без конкурсу ТОВ «Газорозподільні мережі України» групи «Нафтогаз України». Ну, зрозуміло, що не на завжди — лише на період війни та наступні 5 років після її закінчення.

Майбутню національну монополію очолює юрист з Дніпра без досвіду роботи в газовій сфері. Серед здобутків створеної у вересні 2022 року цієї столичної фірми – отримання ліцензії на розподіл газу в Кіровоградській області та закупівля машин на 5,2 млн грн на нудному тендері з двох учасників у дніпровської же компанії «Алмаз Мотор». Автодилер як раз наприкінці минулого року завершив суд з «Укрзалізницею» щодо постачання автобусів, тож може зосередитися на пошуку авто для «Газмереж».

Тим часом пакети акцій майже половини операторів ГРМ заарештовують через несплату оренди та через АРМА віддають «Чорноморнафтогазу» також з НАК «Нафтогаз України». Отримають корпоративні конфлікти та судові позови.

При цьому все це робиться під егідою «нейтралізації загрози в енергетичній сфері».

Хоча корпоративні війни та впровадження незрозумілої «схеми» з залученням «Газмереж» та «Чорноморнафтогазу» посередині опалювального сезону є, схоже, більш небезпечним, ніж контроль олігархів над «облгазами».

Адже важко уявити ситуацію, коли хтось з керівників операторів ГРМ під час війни виконає злочинний наказ власника з-за кордону перекрити газ.

Але нехай питаннями безпеки займається РНБО. Спробуємо подивитися на ситуацію під кутом захисту економічної конкуренції. Україна стоїть у дверей ЄС, де до цієї теми відносяться дуже серйозно.

Тому першим ділом дізнаємося думку Антимонопольного комітету України.

Реактивний комітет

Цікавила думка конкурентного відомства щодо ситуації, коли приватний бізнес виштовхують з газової сфери через штучні перепони та створюють особливі умови для ефективних менеджерів державного сектору. І чи є тут державна допомога, що, загалом, вважається недопустимою для конкуренції.

АМКУ не дав чіткої відповіді, але запевнив, що готовий у разі звернення учасників ринку природного газу провести аналіз відповідності законодавству про державну допомогу останніх рішень уряду.

Комітет нагадав, що є чотири критерії, за якими визначають державну допомогу. Підтримку має отримати суб'єкт господарювання коштом держави чи місцевих ресурсів. Одночасно це повинно створювати переваги для виробництва окремих товарів чи провадження певної господарської діяльності та спотворювати або загрожувати спотворенню конкуренції.

У відповіді конкурентного відомства на 5 сторінок є достатньо інформації, аби спробувати самостійно проаналізувати ситуацію навколо майнової революції на ринку розподілу природного газу.

Складається враження, що «Газмережі» все ж таки отримають держдопомогу в розмірі приблизно 400 млн грн на рік, якщо вірити ДБР. 

Щодо переваг у роботі та загроз конкуренції — питання спірне. З одного боку, природна монополія щодо розподілу газу за визначенням не може спотворювати конкуренцію. 

З іншого боку, не треба забувати особливості газового ринку. Адже засновник «Газмережі» — дочірня компанія «Газ України» володіє також газопостачальною компанією «Нафтогаз України» та «Нафтогаз Трейдинг», що продають газ населенню та промисловості й мають одного директора на двох.

Іншими словами, завдяки уряду «Газ України» перетворюється на один великий облгаз у первозданному вигляді. Адже контроль за розподілом надає конкурентні переваги і при його постачанні споживачам.

Тому аналіз АМКУ тут необхідний. Можливо, конкурентне відомство і погодить нову монополію, але з чіткими умовами, що їх будуть контролювати.
Є ще декілька нерозкритих питань на тему.

Рівняння Фірташа 

Продовження у Телеграм-каналі «Група 41»