Ще одне «коротеньке» оновлення на сьогодні, в перервах між (якщо комусь цікаві «подробиці» професійного життя військового аналітика та історика) завершенням роботи над книжкою та створенням ілюстрацій до неї.

Бахмут... Так, бої в районі Бахмута, безумовно, «повернулися» – насамперед тому, що росіяни зрозуміли: якщо вони не відновлять свої (витратні) контратаки, то українці можуть вільно просуватися на північ і схід від залізничної лінії на південь від міста. У такому випадку всрф не матимуть часу на мінування та будівництво лінії укріплень вздовж траси від Бахмута через Опитне до Одрадівки і далі на південь. Це може бути вкрай необхідним, враховуючи активність артилерії ЗСУ в цьому районі: за повідомленнями, лише за останні 24 години вона вивела з ладу понад 20 російських артилерійських установок на південний схід від Бахмута. Більше того, завдяки стриманості росіян, останні кілька днів 28-а мехбригада могла вільно знищити більшу частину 57-ї ОМСБр, «гарнізону» Курдюмівки: цього разу я зроблю «прогноз», що так, якщо росіяни не почнуть масштабну контратаку в цьому районі, руїни цього місця, швидше за все, будуть звільнені протягом тижня або близько того.

Наразі очевидно, що росіяни перегрупували свої сили на південь від Бахмута навколо 31-ї та 83-ї бригад ВДВ, а також 88-ї мотострілецької бригади. Можливо, вони додали до них – це чутки – щось на кшталт «штурмового корпусу» колишньої ПВК «Вагнер». І вони швидко повернулися до практики майже постійних невеликих контратак – поки що з таким успіхом, що вже втратили низку позицій уздовж східного боку залізничного валу.