Дієві особи
СУДДЯ
АРЛЕКІН-ОРЛЕНКО — помічник судді
ПЕТРЕНКО — генерал міліції
ПАНЧОХІН — скупий стариган
КОЛОМБІНА
П'ЄРО — звинувачуваний
ГЕРЦОГ ТУРБІНО (у п'єсі не з'являється)
(входить СУДДЯ)
СУДДЯ Отже, три справи за сьогодні. Один заплатив — його відпустив. Другий не заплатив — його посадив. А ось третій... От же ж біда, платити не платить — але і посадити його нема за що. Що ж з ним робити? Може закони почитати? Та ні, то важко. Почекаю, може згори подзвонять, скажуть, як бути... Так-так, принаймні на одній справі заробив — день пройшов не даремно.
(заходить АРЛЕКІН)
АРЛЕКІН Ваша Честь...
СУДДЯ (мовчить)
АРЛЕКІН Ваша Найвища Найвисокість...
СУДДЯ (мовчить)
АРЛЕКІН (згинаючись) Ваша Найчесніша Найвисокість, Що Шкрябає Потилицею Небо...
СУДДЯ (милистиво) Ну чого тобі?
АРЛЕКІН Дозвольте запитати.
СУДДЯ Дозволяю.
АРЛЕКІН Щиро?
СУДДЯ Авжеж.
АРЛЕКІН І безкоштовно?
СУДДЯ Еге ж, чого захотів. Не знаєш правил? (показує на кишеню)
АРЛЕКІН (кладе гроші в кишеню СУДДІ) Розкажіть про свою роботу.
СУДДЯ Навіщо тобі?
АРЛЕКІН Я вами так захоплююсь. Я хочу бути таким, як ви.
СУДДЯ Тоді слухай. Я приїзджаю на роботу...
АРЛЕКІН Ви за кермом?
СУДДЯ Коли не п'яний з самого ранку... Так от, я виходжу зі свого ламборджині...
АРЛЕКІН Свого?
СУДДЯ Ні, звісно. Він належить моїй троюрідній дружині... Так от, заходжу я до свого кабінету, беру в руки справу, закриваю очі і чекаю, який телефон задзвонить першим — той, що від Герцога Турбіно, чи той, за який хтось заплатив найбільше...
АРЛЕКІН А якщо обидва?
СУДДЯ Тоді чекаю, хто перестане дзвонити раніше... Так от, якщо дзвонять від Герцога, тоді я кажу, що усе буде зроблено за законом — і сужу на користь того, хто більше заплатить. А якщо дзвонить другий телефон... то значить він вже заплатив більше, тому я просто беру у нього.
АРЛЕКІН Яка продумана стратегія.
СУДДЯ Так, я стратег і аналітик, ефективний менеджер і спритний дипломат. Я беру у всіх — і всі мною задоволені.
АРЛЕКІН І що, ніхто вас не спіймав на гарячому?
СУДДЯ Чому ж, ловили, бувало. Судили — колегія суддів. Подивилися, скільки я брав... Винесли мені вирок.
АРЛЕКІН І що?
СУДДЯ І обрали своїм головою.
АРЛЕКІН А Герцог?
СУДДЯ А Герцог нагородив орденом Ярослава Мудрого п'ятого ступеня.
АРЛЕКІН Всього лише п'ятого?
СУДДЯ А решту чотири забрав собі генерал Петренко, хай йому грець. Він, доречі, зараз має прийти. Цікавиться сьогоднішньою третьою справою — підсудного П'єро.
АРЛЕКІН А в чому його звинувачують?
СУДДЯ Та байдуже. Головне, грошенят у нього не шуршить. Значить сяде... О, а он і Генерал іде. Зустрінь його та дізнайся, що в нього на умі. Тільки обережно, він давно під мене копає. Ех, моя б воля — посадив би його... (виходить)
АРЛЕКІН Генерал, генерал... А я його ще сержантом пам'ятаю...
(заходить Генерал, в руці у нього поліцейський дубець)
ГЕНЕРАЛ Генерал Петренко, троє дітей, теща, дві собаки та племінник в адміністрації Герцога. Ваші документи.
АРЛЕКІН Ваша мосць, це ж я, Арлекін.
ГЕНЕРАЛ А... Звичка... Де твій начальник? Я хочу, щоб він негайно посадив П'єро за грати.
АРЛЕКІН За що?
ГЕНЕРАЛ Він насмілився сказати, що я дурніший за нашого Герцога. Коли він казав, що я дурніший за барана, це ще можна було стерпіти, але такої образи я не пробачу! П'єро має сісти негайно!
АРЛЕКІН Ну то дочекайтесь суду. Навіщо ви прийшли до суддівських покоїв у такий дивний час?
ГЕНЕРАЛ Бо я маю побачити, як П'єро засудять, на власні очі. А твоєму Судді довіряти не можна. Гроші він візьме, а от чи зробить те, що обіцяв?.. Моя б воля, я б його першим посадив у карцер. Та у нього кум в прокуратурі, сестра — покоївка Герцога, а сам він постійно п'є з самим головою департаменту з постачання горілки в адміністрацію Герцога. Так просто його не візьмеш.
АРЛЕКІН То може вам просто забути про цю справу? Дався вам той П'єро.
ГЕНЕРАЛ Ніколи. Він ходить і збурює народ проти начальства. Кепкує з високопосадовців і сміється з шановних людей. Якщо він лишатиметься на волі, то люди перестануть коритися чиновникам, зневажатимуть академіків та опиратимуться міліції. Подивись навколо! Що тут роблять всі ці люди? Вони вештаються вулицями та марнують час без усякого плану. Збираються і говорять. Про що вони говорять? Я тобі гарантую — вони готують змови та непокір. А люди мають сидіти вдома, пити пиво і дивитися телевізор — якщо, звісно, вони не на роботі — і ходити куди треба лише за наказом.
АРЛЕКІН Ну, до цього ви людей не змусите.
ГЕНЕРАЛ Я? Та я їх усіх зараз! Я всіх порву! Я за два тижні до Києва дійду!
АРЛЕКІН Ви вже у Києві.
ГЕНЕРАЛ Тоді вийду і все одно дійду за два тижні! Я їх усіх зараз...
АРЛЕКІН (плескає в долоні за спиною ГЕНЕРАЛА)
ГЕНЕРАЛ (з переляку впускає дубець) Що це?
АРЛЕКІН Комарі. Та ви не бійтесь, я вас захищу.
ГЕНЕРАЛ Я? Боюся? Та я...
АРЛЕКІН Ой, хто це там з палицями йде? Це мабуть по вас.
ГЕНЕРАЛ Де? Де? Як що — то мене тут нема. (розвертається, щоби пійти)
АРЛЕКІН Та куди ж ви? (хапає ГЕНЕРАЛА за ремінь) То ж народ, він говорити хоче.
ГЕНЕРАЛ Хай говорить з моїм прес-секретарем. (тікає)
(заходить ПАНЧОХІН, в руках у нього палиця, на яку він спирається при ходьбі)
АРЛЕКІН О, пан Чохін!
ПАНЧОХІН Гаспадін Панчохін, свиня ти ненавчана.
АРЛЕКІН (до себе) Ото вже вредний стариган. Мабуть знову гроші рахуватиме. Але я його все одно розведу.
ПАНЧОХІН Ти чего шепчеш там?
АРЛЕКІН Я підбираю слова, щоб висловити своє захоплення вами.
ПАНЧОХІН Мною? За що? Я тобі за це не заплачу, не жди. У мене для цього є піарщик.
АРЛЕКІН Ну як же. Ви бачили, як від вас втік Генерал?
ПАНЧОХІН Він що, грошей мені должен? Треба звіритись із запісями.
АРЛЕКІН Та ні, він злякався вашої палиці.
ПАНЧОХІН Моєї палки? (з подивом дивиться на неї) Я що, з ней такой страшний?
АРЛЕКІН Як податковець.
ПАНЧОХІН (підбирається) Так, я такой. То це, виходить, можна менше платити охраннікам — раз я і так грабітелей відпугую...
АРЛЕКІН Авжеж, тільки треба усім розповідати, що вас треба боятися. Найняти спеціальну людину...
ПАНЧОХІН Нанять? То це йому платить надо?
АРЛЕКІН Та що ви, навіщо? Вони ж самі почнуть про вас таке говорити — безкоштовно.
ПАНЧОХІН Безплатно? Чого б це?
АРЛЕКІН Зі страху. І з глибокої поваги.
ПАНЧОХІН І це буде зовсім безплатно?
АРЛЕКІН Ну звісно ж! Тільки треба час на пошуки... Але я можу постаратися...
ПАНЧОХІН Да, да. Постарайся.
АРЛЕКІН Але ж я так зайнятий... А Суддя нічого і нікому не дозволяє, якщо йому не заплатиш.
ПАНЧОХІН Вот же ж скупа потвора. Але вот тобі трохи бабок, відкупися від начальства і пошукай мені того чєловєка, що буде безплатно работать.
АРЛЕКІН Звісно ж. Як тільки знайду — одразу вам подзвоню.
ПАНЧОХІН Слушай, а ти можеш найти мені таких людей побольше? Щоб працювали — а я їм не платив.
АРЛЕКІН О, мій начальник як раз таких опікується таким місцем.
ПАНЧОХІН І шо ж це за таке чудове мєсто?
АРЛЕКІН Тюрма.
ПАНЧОХІН Як гарно придумано. То надо туди побільше людей запхати, бо цей проклятий П'єро збаламутив народ, і вони тепер не хочуть работать за харчі. Кажуть, у них сім'ї, у них діти. Жити вільно хочуть, відіте лі. Парки вони хочуть та пляжі. Як по мнє, то хай жили в прямо в офісах.
АРЛЕКІН А діти?
ПАНЧОХІН А діти только дєньги тратять. Хай працюють.
АРЛЕКІН А ваші працюють?
ПАНЧОХІН А я не дурний, чтоб дітей заводить. Ефективність роботи падає.
АРЛЕКІН То йдіть і підвищуйте ефективність.
(ПАНЧОХІН йде)
АРЛЕКІН От би ніколи не подумав, що П'єро такий популярний у нашому маленькому цирку.
(заходить КОЛОМБІНА)
КОЛОМБІНА Любий, ти зайнятий?
АРЛЕКІН Ні, моя крихітко.
КОЛОМБІНА Ах ось як, значить! Ледарюєшь, ледацюга! Я тут по всьому Києву ходила, документи возила, з плиточки на плиточку скакала, сім пар підборів зламала, у мерії підпис, в бухгалтерії розпис, мала буть у трьох місцях одразу, СЕС довела до сказу, з МРЕО до пожежників, в будинку змінить запобіжники, на воду поставить лічильники, в офіс купить кип'ятилники, в єдине вікно — там закриті двері, і як мені встигнути до вечері?
АРЛЕКІН Хоч все підписала?
КОЛОМБІНА Та от, слів на документі не видно — самі печатки та підписи.
АРЛЕКІН Ох ти ж моя бджілко.
КОЛОМБІНА Та не буде тобі меду, поки ти такий ледарь. Чим ти тут займаєшся?
АРЛЕКІН Дивлюся, чому наші можновладці так на П'єро злі.
КОЛОМБІНА Це не той П'єро, що колись залетів до Судді на повітряній кулі з надписом «Хто тут не бере хабарі? Я лечу до вас!»?
АРЛЕКІН Саме він.
КОЛОМБІНА А це він потайки перешив погони Генералу, а потім звертався до нього «пане лейтенанте»?
АРЛЕКІН Він, а хто ж ще.
КОЛОМБІНА А це він намалював перед будинком Панчохіна гроші на стінці, а потім засняв, як той їх намагається відколупати?
АРЛЕКІН І це він.
КОЛОМБІНА А це не він написав Герцогу...
АРЛЕКІН Тссс... Він, він.
КОЛОМБІНА Так за що його хочуть посадити?
АРЕЛКІН Крихітко моя, як я люблю твої жарти.
КОЛОМБІНА Ти маєш допомогти йому.
АРЛЕКІН Саме це я і роблю.
КОЛОМБІНА Любий, чого ж я тоді тебе відволікаю. Я побігла, а ти рятуй П'єро. Побачимось.
(КОЛОМБІНА виходить)
АРЛЕКІН Як добре, що я вже знаю, як врятувати П'єро, а то люба Коломбіна мені б ніколи не пробачила. А вся справа в тому, що Суддя ніколи не перевіряє вироки перед тим, як зачитувати.
(заходить СУДДЯ)
СУДДЯ Генерал пішов?
АРЛЕКІН І Панчохін теж.
СУДДЯ Що ж їм було потрібно?
АРЛЕКІН Хочуть, щоб ви посадили П'єро.
СУДДЯ Але ж я його і так посажу. Це все дуже підозріло. Може вони чогось знають. Вони нічого мені не передавали?
АРЛЕКІН Звісно ж передавали. Просили спитати, як має ставитись суддя до того, що йому спробують дати хабаря.
СУДДЯ Справжній суддя не може дивитися на таке спокійно! (відвертається і закриває очі рукою)
АРЛЕКІН (витягає у нього з кишені текст вироку і вкладає інший)
СУДДЯ Що це так приємно шурхотить у мене в кишені?
АРЛЕКІН Ваша Честь, то текст вироку.
СУДДЯ Я так і подумав. (відкриває очі) Що ж, настав час вершити суд. Іменем Герцога і країни, оголошую вирок. (до себе) Як добре, що є стандартні тексти. Навіть думати не треба, вписав ім'я — і готово. (дістає текст і читає вголос) Ми, магістри права і ліва... ліва?.. а, ліга юриспрудентів і парадонтів, керуючись другою статтею, третім пунктом, четвертим підпунктом і п'ятим... п'ятим (перегортає папірець, щось шукає)... ну, і ще чимось п'ятим, виходячи з права читати закон так, як нам заманеться, наголошуючи... як я люблю це слово... наголошуючи на необхідності підтримувати спокій та... попкорну... а, покору, виносимо наступний вирок. П'єро, якого звинувачують в нахабстві та злочинному свободолюбстві, є невинним і має бути негайно звільненим... Це я таке написав?... (невпевнено продовжує) І хай Генерал з Панчохіним луснуть зі злості, що все вийшло не по-їхньому...
АРЛЕКІН (несамовито аплодує) Який геніальний хід, Ваша Честь! Яка сміливість! Тепер ніхто не запідозрить вас у тому, що ви виносите вироки за чиєюсь вказівкою!
СУДДЯ (розгублено) Я зробив сміливий хід? Коли?
АРЛЕКІН Як же, Ваша Честь. Ви ж самі мені тілько що розповідали, що у вас є чудовий план, щоб показати, що ви сильніші від Генерала та Панчохіна.
СУДДЯ Я розповідав?
АРЛЕКІН Звісно, Ваша Честь. І навіть не дали мені відредагувати текст вироку. Сказали, що це виключно ваша відповідальність.
СУДДЯ Так, я це можу... Я такий... сміливий... непідкупний... Зрештою, чи не може бути суддя чесним хоча б раз на рік?
АРЛЕКІН Тільки не захоплюйтесь.
СУДДЯ Сам знаю. Так, де телебачення? Я хочу дати інтерв'ю. (виходить)
АРЛЕКІН Ох, звільнять його скоро. (до глядачів) Та хіба нам від цього гірше?
(завіса)