(наслідування Подерв'янському)

ОУПЕНІНГ

На чорному тлі швидко з'являються та щезають контури велетенських башт, зубчатих мурів та кам'яниць. В проміжках між цими кадрами по екрану швендяють без ладу контури людей в кольчугах та кедах. Час від часу спалахує вогонь.

Грає жахлива і безжальна японська попса.

Голос за кадром Колись давно існувала Велика Імперія. Але їй прийшов пиздець. Порядок в тій Імперії підтримували воїни-філософи. Але їм теж прийшов пиздець. Але не всім...

СЕРІЯ ПЕРША

Сцена перша

Затишна японська полонина. Серед зеленого поля втомлено грюкає мотикою Селянин. Він худий та старий, з гидким виразом очей. Раптом на ясне небо набігають сірі-сірі хмари, вітер жбурляє листя в обличчя здивованого Селянина.

Селянин Що за хуйня?

З'являється Самадзукі – воїн-філософ. На ньому довга свита. Волосся його зв'язане тонкою ниткою. Селянин дивиться на нього, вилупивши очі та роззявивши рота з двома зубами.Самадзукі підходить до Селянина, хвацьки дістає з-за спини меча і встромляє Селянину в живіт.

Стоп-кадр: обличчя Селянина на весь екран. Зблизька воно ще більш гидке: посічене та густо всіяне бородавками.

Селянин повільно переводить очі донизу.

Селянин (хрипло) За що?

Самадзукі (мрачно) Таков закон джунглів.

Провертає меча в Селянинові, витягає, довго і пильно спостерігає, як той конає на землі, після чого витирає меча, вкладає його в піхви та йде. Вітер жбурляє пале листя в труп Селянина.

Сцена друга

Ранок. Пустельна вуличка. По боках стоять чепурненькі хатинки за дерев'яними брамами. В пилюці граються двоє дітлахів та кудлатий пес.

З'являється Самадзукі.

Перша дитина А це хто?

Друга дитина Чужинець.

Перша дитина А він небезпечний?

Друга дитина Ні. Дивись – це воїн-філософ. Він наш захисник.

Самадзукі прислухається до їхньої розмови, а потім дістає меча і швидко рубає першого дітлаха.

Друга дитина Ні, ні! Ти ж маєш нас захищати!

Самадзукі Таков закон джунглей. (рубає другу дитину).

Стоп-кадр: незворушне обличчя Самадзукі. В очах читається відданість своїй справі.

Пролітає метелик. Самадзукі рубає і його. Потім дивиться на собаку і обережно гладить його по голові. Собака скавучить. Самадзукі задумується, а потім запиздячує і собаку теж.

Самадзукі йде. На вулиці серед пилюки лежать чотири трупи.

Сцена третя

Лісова дорога. Різноформатні, але однаково порослі мохом дерева фігурують у вигляді стовбурів. На дорозі з'являється Монах. У нього пришелепкуватий вигляд і скажені очі.

Йому назустріч іде Самадзукі. Поли його довгої свити ледве ворушаться, хоча хода у того дуже швидка.

Монах (зупиняється) Я знаю тебе. Ти Самадзукі, колишній самурай.

Самадзукі (беземоційно) Так.

Монах Я бачив тебе у видіннях. Я не боюся долі. Ти вб'єш мене, зчинивши гріх. Але перш скажи – за що?

Самадзукі Таков закон джунглів. (виймає меча)

В цей момент в кадрі з'являється Войовниця Юю. Вона невисока і кирпата, на ногах у неї сандалі з рожевими стразами. Спідниці чи брюк у неї немає. Сорочка, ймовірно, теж відсутня, але дізнатися про це неможливо, оскільки до стегон Юю вкрита власним волоссям – довгим, прямим та огидно-зеленим. На обличчі у Юю навічно застиг вираз, що зазвичай пов'язаний в людській свідомості з дитячим даунізмом.

Монах (здивовано) А тебе я у видіннях не бачив.

Юю мовчки випростує з-під волосся руку, в якій неймовірним для фізики чином затиснуто холодильник.

Монах (ніяково) Хуясі!

(Вгорі з'являється примітка фан-саберів:
Хуясі – (1) «О боже!» (2) Марка холодильника)

Юю мовчки б'є монаха холодильником по голові.

Стоп-кадр: бризки крові з мізками, що життєрадісно зависають у повітрі.

Самадзукі Хуясі!

Юю мовчки пиздить холодильником Самадзукі.

Самадзукі (ухиляючись) А мене за що?

Юю мовчить. Між нею та Самадзукі починається бійка, впродовж якої вони скачуть по деревах, мов білки, та намагаються запиздячити одне одного важкими та гострими предметами. Сцена продовжується дві хвилини та часто переривається стоп-кадрами зі звірячим оскалом Самадзукі та відмороженною пикою Юю. При всій моторності рухів Юю, глядачеві так і не видно, що ж у неї під волоссям, зате час від часу вона естетично вип'ячує в напрямку екрану сраку без жодних натяків на білизну.

Нарешті Самадзукі заябується стрибати, і він зі страшним криком дістає з-за пахви кулемета, щільно озобленого дорогоцінним камінням та ієрогліфами. Юю зупиняється та пильно дивиться на цей витвір мистецтва. Скориставшись з цього, Самадзукі пересмикує затвора і починає пуляти в супротивницю вибуховими кулями.

Стоп-кадр: кулі зупиняються, а Юю дивовижно знайомим глядачам «Матриці» рухом ухиляється вбік.

Самадзукі втикає, а тим часом кулі у нього кінчаються. Юю підстрибує і в акробатичному сальто пиздить його холодильником зверху. Самадзукі дивом ухиляється, стаючи на мостик. Від цього незапланованого руху його свитка відхиляється і відкриває джинси з великою лейбою «Левайс». Юю завмирає в польоті, а потім повільно опускається на землю. Вона втикає в лейбу, в погляді її – невдаваний захват.

Самадзукі повільно підводиться і поважно поправляє одяг. Юю віддано дивиться йому в очі.

СамадзукіТепер ти моя рабиня. Будеш виконувати мої накази негайно.

Юю швидко кліпає очима та опускає голову.

Самадзукі ховає кулемета і меча та йде геть. Юю плентається за ним, сумно тягнучи холодильника.

Кінець першої серії