site.ua
топ-автор

Учора надвечір ішов я Хрещатиком,
Захоплений величчю правил граматики.
(Оу-є!)
Мені захотілося пончиків.
(О, цей аромат!)
Ну, з ким не буває?
І от в перехід я під землю пірнаю.
Але продавчиня на українську не перейшла,
Тож моя жага до їжі пройшла.
Я випив би кави, та в кав’ярні дівчина
Свою мовну політику теж не змінила.
(Так-так, не змінила!
Так-так, не змінила!)
Це жах! Це ґвалт! Серце вирує!
Коли ж нарешті нас порятує
Від кацапомовних зозуль
Мовний Патруль!

Це веселі й привітні хлопці й дівчата,
Ось вони йдуть провулком, заходять до хати,
Правопис Скрипника (29-го року) виймають,
Сторінки до мовних ран прикладають.
(Оу-є, прикладають!)
Вони дбають про неї, солов’їну, лелечу.
Вони розкацаплюють нашу малечу.
Вільно цитують класиків,
Перехрещують Міш на Михасиків.
(Оу-є, а Єлен, на Оленок.
Єєєє...)
Вони вже тут, вони поспішають,
А ворогів, що ся зловтішають,
Усіх помножить на нуль
Мовний Патруль!

Коментарі доступні тільки зареєстрованим користувачам

вхід / реєстрація