Однією з істотних характеристик процесу досудового розслідування злочинів є його управлінський характер. Незважаючи на те, що в науково-практичних дослідженнях у галузях кримінального процесу, оперативно-розшукової діяльності та криміналістики завжди підкреслюється ця особливість слідчої діяльності, вона не знаходить свого належного місця у підготовці кадрів слідчих, оперативних працівників і прокурорів — процесуальних керівників досудового розслідування. На моє переконання, для такого висновку є дві основні причини.
Перша полягає в тому, що серед правників (науковців і практиків) поширена думка про досить повну нормативну регламентацію процесу досудового розслідування, який, маючи «особливу специфіку», не може бути підданий дослідженню та опрацюванню методами таких наук, як соціологія, кібернетика, соціальне управління, інформаційні технології. Водночас сучасний розвиток зазначених наук і технологій з усією очевидністю свідчить про практичні можливості наукового управління процесом пізнання соціальних явищ та організації цієї діяльності, а детальна нормативна регламентація будь-якого виду діяльності лише сприяє її формалізації/стандартизації.
Друга причина полягає в тому, що процесуалісти і криміналісти в своїх дослідженнях недостатньо використовують методи цих наук та не приділяють належної уваги розробці методики їхнього застосування у практиці пізнання таких соціально-правових явищ, як злочини.
Разом з тим, наявні комплексні наукові дослідження підтверджують, що творче застосування методології вищезазначених наук містить у собі значні можливості для підвищення ефективності досудового розслідування. Зокрема, ще у 80-ті роки минулого століття автором було розроблено базові теоретичні засади «Теорії управління досудовим розслідуванням злочинів» (зразок «Плану розслідування злочину», 1984 р.), які увійшли до тексту дисертаційного дослідження і були успішно захищені перед спеціалізованою вченою радою Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка [1].
Досудове розслідування злочинів передбачає сплановану та узгоджену роботу багатьох людей, причетних до цієї діяльності: процесуального керівника (прокурора), слідчого/детектива, оперативних працівників органу забезпечення правопорядку, спеціалістів/експертів, адвокатів, громадськості.
Ця діяльність неможлива без врахування досягнень науки соціального управління та сучасних інформаційних технологій. Науковці і практики у сфері досудового розслідування завжди підкреслювали, що праця слідчого, будучи працею розумовою і, крім того, творчою, у відомому сенсі є працею управлінською, оскільки вона завжди пов'язана з необхідністю пошуку та обробки інформації, а також із прийняттям на цьому підґрунті певних рішень, їхньої реалізації та формулювання висновків. Пізнавальний і нормативний характер слідчої діяльності не виключає її аналізу та стандартизації/алгоритмізації методами соціального управління.
Діяльність з розслідування злочинів за своєю суттю є управлінською, складно організованою інформаційно-функціональною системою, а її алгоритмізація/стандартизація на сучасному етапі зводиться до вирішення таких завдань:
- Науково-практичне обґрунтування процесу кримінального провадження на стадії досудового слідства в аспекті системно-структурного та логічного аналізу його основних етапів.
- Розробка методичних засад, принципів та умов алгоритмізації інформаційних процесів, притаманних цьому виду діяльності.
- Розробка методів та інструментів вирішення процесуально-криміналістичних завдань управлінського характеру з метою застосування сучасних інформаційних баз та криміналістичних інформаційно-пошукових систем.
Видається, що рішення запропонованих завдань має переслідувати дві основні цілі:
- Підняти на якісно новий рівень діяльність з розслідування злочинів і професійну підготовку прокурорських і слідчих кадрів.
- Безпосередньо перейти до практичного здійснення почасти вже розв'язуваної проблеми — використання сучасних інформаційних ІТ-технологій у плануванні та організації (управлінні) розслідування злочинів.
Розглянемо деякі можливості та інструменти оптимального планування й організації розслідування з метою застосування IT-технологій.
Наприклад, типовий План розслідування конкретного кримінального правопорушення повинен містити такі логічні ланцюжки:
- А. Аналіз первинних матеріалів (заяви, повідомлення) можливого кримінального провадження з метою встановлення події кримінального правопорушення для її реєстрації в ЄРДР.
- Б. Визначення та встановлення елементів події, необхідних для ухвалення рішення про внесення/відмову у внесенні відповідної інформації до ЄРДР.
- В. Формулювання слідчих версій щодо всіх можливих обставин і умов вчинення кримінального правопорушення та осіб, причетних до його вчинення, а також можливих свідків.
- Г. Формулювання завдань (з'ясування обставин) з метою перевірки сформульованих слідчих версій.
- Д. Планування слідчих дій (гласних і негласних) для перевірки сформульованих слідчих версій та організації проведення таких дій.
- Е. Аналіз інформації, отриманої в результаті проведених слідчих дій, та її зіставлення з первинною інформацією щодо події кримінального правопорушення.
- Ж. Цикл завдань і робіт з досудового розслідування повторюється стосовно тих слідчих версій, що знайшли своє підтвердження в результаті проведених слідчих дій до моменту виявлення підозрюваної особи.
- З. Підготовка та вручення повідомлення про підозру або рішення про припинення/зупинення досудового розслідування.
- І. Складання обвинувального акту або припинення досудового розслідування.
- Ї. Відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту і направлення обвинувального акту та додатків до нього до суду.
Внаслідок аналізу організації спільної роботи слідчого та процесуального керівника постали такі завдання, які варто алгоритмізувати:
- Визначення послідовності (хронологічної пріоритетності) реалізації кримінальних проваджень, що одночасно перебувають у провадженні слідчого за такими критеріями: а) строки провадження, б) тяжкість наслідків вчиненого кримінального правопорушення, в) наявність затриманих осіб, г) наявність заарештованих осіб.
- Визначення переліку слідчих дій та їхнього змісту, строків і послідовності проведення у декількох кримінальних провадженнях, необхідність здійснення яких виникає протягом одного поточного робочого дня слідчого.
- Планування робочих зустрічей з процесуальним керівником щодо контролю та надання методичної допомоги слідчому.
- Підготовка процесуальних рішень і документів за спільно узгодженим форматом.
Окремо треба зазначити про необхідність оцінки наявних ресурсів для досудового розслідування: людських (спеціалісти, експерти, оперативники, громадськість), криміналістичної техніки, транспорту.
Стандартизація/алгоритмізація процесів планування та організації з використанням сучасних ІТ-технологій, на моє переконання, дозволить: по-перше, звільнити слідчого від рутини складання письмових планів; по-друге, надати можливість процесуальному керівникові мати постійний зв'язок зі слідчим і за необхідності втручатись у процес планування та організації розслідування; по-третє, долучити до процесу планування всі наявні інформаційні ресурси: криміналістичні бази даних, реєстри тощо. ІТ-технології дозволяють у режимі реального часу управляти процесом розслідування як конкретного правопорушення, так і всього обсягу роботи слідчого і процесуального керівника, що безумовно сприятиме підвищенню ефективності їхньої діяльності.
Володимир Сущенко,
правник,
спеціально для JustTalk
26.03.2021
Стандарти досудового розслідування — це практичний інструмент для слідчих (детективів), прокурорів, слідчих суддів та суддів. Ознайомтесь із стандартами за посиланням.
Читайте та обговорюйте актуальні питання кримінальної юстиції у спільноті тих, хто від неї шаленіє: доєднуйтесь до спільнотиJustTalk у Facebook.
[1] Див.: Сущенко В. М. Планирование и организация расследования хищений социалистического имущества, совершенных должностными лицами в крупных или особо крупных размерах. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. — Киев: КГУ им. Т. Г. Шевченко, 1985. — 16 с.; Сущенко В. М. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням: поняття, зміст, планування та організація: монографія. — Харків: Право, 2018. — 224 с.
