Вночі 1 липня росія вдарила трьома ракетами по курортному селу Сергіївка Одеської області. Вразили багатоквартирний будинок та дві бази відпочинку. Солодкий сон перетворився у жах. 

Пошуково-рятувальна операція розпочалася о першій ночі і триває досі. Рятувальники і волонтери розбирають завали, шукають жертв. 

зруйнована багатоповерхівка

В житловому будинку загинуло 16 людей, постраждало — 38, зокрема 6 дітей. Врятували сімох мешканців, з яких – троє дітей. В корпусі бази відпочинку загинуло п'ятеро, зокрема одна дитина. Під завалами також знайшли загиблих котів і собак. Роботи тривають досі. 

Ми приїхали ввечері 1 липня. Через відкриту дверь десь далеко ледь чутно повітряну тривогу. Знов. Звук єднається з вітром. Але рятувальники шукають далі. Кожна хвилина може вартувати життя.

Жіночий блокнот з розкладом на тиждень лежить недалеко від бази відпочинку 

Біля дому у повітрі чутно свист. Разом з перехожим – місцевим хлопцем – вдивляємось, що це може бути.

«Треба ж знати, звідки чекати приліт. А, то нічого страшного, — каже місцевий, зрозумівши звідки звук, — Звикайте. Або ні. Війна».

Місцеві мешканці не можуть відійти від шоку. Більшість з них від хвилювання не може говорити. Їхні діти постраждали і перебувають у лікарні. Один хлопець показує на щелепу: свіжа рана зашита. Тяжко розповідати.

68-річна Олена і її 72-річний чоловік живуть на 13-му поверсі. Вони не спали з самої ночі. Їм пощастило не постраждати: з першим вибухом піднялися з ліжка. Всього їх було три.

«Все сталося швидко. Я дуже міцно спала. Почула перший вибух і вибігла. І це врятувало мені життя. Бо коли стався другий вибух, в нас все полетіло: і вікна, і скло. Я вибігла і стояла у коридорі. Було дуже страшно», — розповіла жінка.

Вибухова хвиля повністю вибила вікна. Десь навіть з рамами. Вхідна дверь вилетіла і закрила собою прохід. Вже вдень її поставили волонтери.

вибухова хвиля пошкодила квартиру подружжя

вид з балкону подружжя, 

«Кажуть, була тривога. Але, чесно, я не чула. Я так міцно спала.  Це було близько часу ночі. Я проспала сирену», — з прикрістю каже Олена.

Подружжя спустилось на вулицю. Бачили, як рятують постраждалих. І не тільки.

«Бачили, як виносили небіжчиків. Це дуже моторошно. Дуже страшно. Люди кричать. Плачуть. Просять швидку. Пожежники приїхали. Швидка теж. А комусь вже не потрібно. Бо їх вже накрили чорним полотном. Було дуже страшно. Але настав ранок. Прийшов час прибирати скло», — розповідає Олена.

Поки їм не вставлять нові вікна, спати доведеться без них. Їм немає куди піти.

«Я скажу вам правду. На початку війни ми виїжджали. Ми поїхали у Винницу. А зараз якось показалось, що вже час вертатися додому. Наче й хочеться, наче й спокійно, тут люди залишились, жили нормально. Ну, й приїхали. Півтори тижня як тут», — потискає плечима Олена. 

На щастя, у будинку є підвал, де зазвичай перечікують тривоги. Але невідомо, чи врятує він у разі влучання ракети. 

Відео з місця: