тяжело в учении легко в бою

Час від часу Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє, що російське окупаційне командування продовжує здійснювати заходи, спрямовані на підвищення бойової спроможності своїх військ (спайперів або артилеристів) — висилаючи їх на тренування на окупований Донбас.

Простіше кажучи, російські кадети або регулярні військові їдуть на окупований Донбас, щоб тренуватися і здавати нормативи стріляючи по живих мішенях, якими для них виступає Українська армія. Військові навчання з максимальною наближеністю до реальних бойових дій або просто на війну. Подібне твердження виглядає дико та не зрозуміло, як в центрі Європі у ХХІ столітті хтось може тренуватися або проводити військові навчання де цілями живі люди, а захисним щитом виступають цивільні. Міноборони України прямо стверджує, що Росія порушує закони та звичаї війни, а всім все одно. (вбивство військового медика Миколу Іліна – це один з сотень прикладів). Для цивільної людини у 2020 твердження, що хтось може тренуватися на живій людині виглядають розповіддю з епохи ГУЛАГУ або Голокосту. На жаль, подібна практика була загально прийнятою в СРСР, а нинішня Росія продовжує і вдосконалює традиції Радянського союзу.

З книг Віктора Суворова можна дізнатися, що радянська військова розвідка проводила тренування на в'язнях. Цікаву історію почув від офіцера Польської народної армії. Він стверджує, що у 80-тих польські військові (передусім спецназ та артилерія) їздили на військові навчання в Середню Азію. Мій співрозмовник стверджує, що польські військові могли не свідомо приймати участь у війні з Афганістаном, оскільки координати цілей на стрільбах для артилеристів визначались Москвою, відповідно куди і на кого падали ракети ніхто не бачив. Штаб відповідав коротко: «Ціль уражено» або корегував вогонь.

Обстріли території України градами у 2014 з прикордонної території Росії або тренування російських снайперів чи артилеристів у 2019 – це звичайна традиція радянської армії.