У період президентства Петра Порошенка нам доводилось чути, що Угорщину очолює «проросійський» Віктор Орбан, що за особистим завданням країни-агресора прагне відкрити західний фронт на українському Закарпатті. У 2019 президентом України став Володимир Зеленський — неофіт в політиці та дипломатії, котрий бажає знайти компроміси у відносинах з Росією. Східна мудрість говорить, що дорогу здолає той, що крокує, тому Зеленський вирішив йти в обхід та також почав шукати шляхи примирення з Угорщиною.

За часів президенства Порошенка відносини між Києвом та Будапештом були напруженими. Ризикну стверджувати, що відповідальність за це лежить на Порошенку, оскільки той у 2014 році щедро роздавав обіцянки. Однією з них була обіцянка про утворення національної автономії або створення більш сприятливих умов для розвитку угорців, що мешкають на Закарпатті. Більш детально про «домовленості» між експрезидентом та представниками угорської меншини, напевно, знає Василь Брензович — український політик угорського походження, що балотувався на парламентських виборах 2014 р. Під № 62 у виборчому списку «Блоку Петра Порошенка».

Зрозуміло, що Петро Порошенко не міг реалізувати обіцяного. Василь Брензович систематично нагадував Будапешту, що передвиборчі обіцянки не відповідали законотворчій діяльності та риториці у 2016-2019 роках, що стало приводом блокування Угорщиною будь-якої співпраці України з НАТО. На передодні президентських виборів у 2019 році український парламент закріпив зміни у Конституції щодо курсу країни на членство в ЄС та НАТО. Це дає нам відставити стверджувати, що Україна не очікує та не передбачає агресії або недружніх дій з боку будь-якої з країн союзу чи Північноатлантичного блоку.

У березні поточного року український дипломат часів «сивочолого гетьмана» Дмитро Кулеба, а сьогодні очільник МЗС, заявив, що відносини із Будапештом можна покращити не порушуючи так званого мовного закону. (https://tinyurl.com/y7j2acwe). Український письменник Андрій Любки стверджує, що закарпатські угорці – не сепаратисти, але укрупнення Берегівського району небезпечне, оскільки «угорці десятиліттями просили, торгувалися й вимагали створення окремої адміністративної одиниці на Закарпатті … Жодна українська влада (навіть Януковича!) на такі поступки не йшла, усвідомлюючи всі потенційні загрози для стабільності регіону й національної безпеки».
На мою думку, твердження дуже дивне через те, що зараз відбувається приєднання Виноградівського району до Берегівського у рамках реформи децентралізації, що відповідно зменшить кількість угорців у новому районі.

Минулого тижня в період перебування Кулеби у Будапешті в українських ЗМІ з'явилась інформація про створення «угорського району», а вже через декілька днів після публікацій про зраду на Закарпатті, ми дізнаємось, що НАТО надало Україні статус партнера розширених можливостей (Enhanced Opportunities Partner). Україна стала шостим таким партнером НАТО поряд з такими країнами як Швеція, Фінляндія, Грузія, Австралія та Йорданія.

Проте варто зазначити, що в Альянсі наголосили на тому, що статус партнера розширених можливостей не означає жодних кроків у напрямку до членства України в НАТО. Це дає нам підстави стверджувати, що статус партнера розширених можливостей це заслуга як і Порошенка, так і Зеленського, адже подібні рішення не ухвалюється миттєво.

Думаю, що відповідь на питання чи вдасться Україні стати членом Північноатлантичного альянсу лежить виключно у політичній площині. Як зазначають військові експерти з США, Польщі, Німеччини та Великобританії, російська агресія може вийти за межі України та торкнутися інших країн, а план дій щодо членства в НАТО для України й Грузії повинен бути більш рішучим. Проте рішення про приєднання до НАТО приймають політики й воно має бути одностайним.

Чи зникне загроза сепаратизму на Закарпатті?

Західну Україну дестабілізує передусім Кремль, а недолугі українські політики на локальному або національному рівні сприяють цьому. Розв'язання цієї проблеми дуже просте — СБУ та МВС має випереджати ймовірні провокації.
Слід нагадати, що у березні цього року у Польщі до трьох років в'язниці засудили трьох членів маргінальних правих організацій «Фаланга» та «Зміна», що організували підпал угорського культурного центру в Ужгороді. Під час слідства організатор повідомив, що за здійснення нападу на угорський центр організував німецький журналіст Мануель Оксенрайтер, що був референтом одного з депутатів Бундестагу від партії «Альтернатива для Німеччини» Маркуса Фронмаєра.

З іншого боку, варто сподіватися, новопризначений очільник Закарпатської області Олексій Петров, що з 2017 по 2019 був керівником Департаменту контррозвідки Служби безпеки України буде ефективно виконувати свою роботу. Впевнений, контррозвідник СБУ розуміє усю палітру ризиків в прикордонному регіоні на західній Україні.