Карантин завершується, але проблеми залишаються. Пандемія COVID-19 актуалізувала питання, яким чином з'являються небезпечні віруси, які загрожують життю мільйонів людей. Тому не дивно, що тема біолабораторій на території України, які ініціював Віктор Медведчук (голова політради ОПЗЖ) викликала таку увагу.
Провідні українські ЗМІ деталізували оприлюднену «не секретну» інформацію. Пізніше з'явились заперечення, звинувачення у маніпуляціях, а в Україні актуалізується питання про зовнішнього управління країною.
Відповідно, пропоную звернутися до фактів про лабораторії та політичні наслідки їх діяльності.
Після повідомлень ЗМІ посольство США в Україні підтвердило наявність лабораторій та офіційно оприлюднило їхній список ( https://tinyurl.com/ybd6gfel
https://tinyurl.com/y6vr63k3 )
Згідно відкритих джерел в Україні діє 10 лабораторій, 1 лабораторія ветеринарної медицини, 2 НДІ та Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (вона включає кілька санепідемстанцій), які фінансуються за рахунок бюджету Міністерства оборони США. Можливо, хтось вірить, що міністерства оборони поширюють ідеї пацифізму та миру, але навряд чи таке твердження може стосуватися Пентагону. У кожну з українських лабораторій та інших об'єктів уряд США інвестував від 1 до 2 млн. доларів.
Видається, що після таких капіталовкладень Україні не загрожує жодний вірус та епідемія. Проте, згідно офіційних даних МОЗ України тільки з літа 2017 по осінь 2019 на кір захворіло близько 115 тис. громадян України (https://tinyurl.com/yc7kxocl). Фактично третій рік поспіль в Україні триває неоголошена епідемія кору. Далі більше — у квітні 2019 респектабельна газета The New York Times (https://tinyurl.com/y8hxlax8) написала, що у Нью-Йорку зафіксований спалах кору, який був занесений з України.
Нагадаю, що Міністерство оборони США інвестувало в українські біологічні лабораторії понад 14 млн. доларів. Тим не менше, Україна не може перемогти кір, про ВІЛ-СНІД, туберкульоз та гепатити годі й казати. З іншого боку, можливо, в українських лабораторіях досліджують зовсім інші хвороби ? Відповідь на це питання залишається відкритим, оскільки в «Угоді між Міністерством охорони здоров'я України та Міністерством оборони Сполучених Штатів Америки стосовно співробітництва у галузі запобігання розповсюдженню технологій, патогенів та знань, які можуть бути використані в ході розробки біологічної зброї», у статті 7 записано, що Уряд України не має права оприлюднювати інформацію, яку Міністерство оборони США визначило як «чутливу». Сторони обмежують число осіб, які мають доступ до інформації, що визначається як «чутлива» або «конфіденційна інформація». Далі можна прочитати ще цікавіше твердження: «Впродовж виконання положень цієї Угоди доступ до певної інформації й технологій, які вважаються державною таємницею України, може надаватися Міністерству оборони США відповідно до вимог Закону України „Про державну таємницю“ (https://tinyurl.com/y7bd2vu2)
Всім зрозуміло, що інформація про патогени не може бути загальнодоступною, але чому уряд іншої країни визначає, що в роботі лабораторій на території України є „чутливою“ та конфіденційною інформацією, а що ні?! Чому дозвіл на доступ до державної таємниці України отримує іноземна держава, з якою Україна не є у військовому або економічному союзи? Дуже дивне рішення. Проте, у 2005 році влада на чолі з Ющенком ще й не такі угоди підписувала.
На сьогодні жодної реакції від уряду або президента не має, Офіс президента взагалі написав, що це не його справа. Але після того як Медведчук підняв питання, „чутливі“ для Петнагону і Білого Дому, під його офіс прибігли радикали, які залили вікна фарбою та підірвали вибуховий пристрій. Чи був це справжній напад чи лише попередження, хай розбирається слідство. Але минуло вже 2 тижні, а жодної інформації від Національної поліції, Генпрокуратури та СБУ немає.
Але справа в тому, що тема українських біолабораторій виходить на міжнародний рівень – тобто, перетворюється з внутрішнього питання на глобальне. Адже українські депутати Віктор Медведчук та Ренат Кузьмін звернулися до Організації Об'єднаних націй і підняли питання українських біолабораторій та біологічної безпеки на рівні ООН.
А це означає, що інші країни можуть теж почати ставити Сполученим Штатам неприємні питання. Причому на міжнародному майданчику №1.
На мою думку, найпростішим та найефективнішим рішенням є створення ТСК у Верховній Раді, адже саме парламентарі мають дати оцінку правомірності дії подібних договорів та лабораторій на території України. Надіюсь, що від українських депутатів не приховають правду про „українські“ лабораторії.