Сьогодні в Україні на COVID-19 захворіло 829 осіб, маємо черговий антирекорд за весь час епідемії коронавірусу. Проте, вчора не було Пасхи, віруючі не ходили до Церкви і не причащались з однієї ложиці. Виявляється, що не Церква та монастирі є місцем поширення вірусу, не священики та монахи винні у зростанні захворювальності.

У цьому році на свято Воскресіння Христового Церква скористалась з свого конституційного права на свободу совісті та намагалась адаптувати свою тисячолітню традицію до чергової епідемії та рекомендувала діяти вірним відповідно до сумління і здорового глузду, а не наказів світської влади. Для України радянський жах замикання храмів за наказом влади – є живи на відміну від Європи або США.

Проте, частина політиків з колишньої влади вирішила скористатися нагодою та закликали з огляду на епідемію закривати храми Української православної Церкви Московського Патріархату. Можливо депутати з партії Порошенка переконані, що вірус вражає за канонічною приналежністю ? Але сьогодні виявилось, що 829 хворих – це не жителі Почаєва чи паломники до Києво-Печерської лаври, а люди з різних куточків країни. Вірус не обирає чи ти православний, чи протестант, чи ти президент, чи ти його дружина. COVID-19 великий егалітарист. Хворіють всі, але мова ворожнечі та острокізм лунає виключно по відношенню до Української православної церкви з митрополитом Онуфрієм на чолі.

Нажаль, прагнення хайпанути та принизити одну з християнських церков може бути початком дехристиянізації всієї країни. Приписування всім вірним УПЦ МП проросійських поглядів може призвести до поглиблення розколу у всьому суспільстві. Виходом з цієї ситуації мають бути слова митрополита Епіфанія, який на кожній літургії згадує патріарха Московського Кирила.

Впевнений, що УПЦ МП, ПЦУ, католики і українські протестанти займаються благодійністю та підтримують шпиталі за покликом серця, а не через примус своїх пасторів або політичну доцільність.

Для православної традиції характерна поліфонія, багатоголосся — це означає, що кожен молиться по своєму, але всі ми маємо однакові наміри стосовно своєї Батьківщини, а для християн вона не на землі.