Прочитав статтю одного автора, який підтримує ідею надання пільг для абітурієнтів з ОРДЛО під час вступу до українських вишів. Мовляв, ми повинні вести інформаційну війну «за уми» тих людей і продукувати креативні ідеї, щоб «реукраїнізувати та ресоціалізувати» мешканців окупованих територій в українську спільноту.

Відразу питання: хіба є за кого воювати? Українофіли виїхали звідти ще в 2014 році. А значна частина переселенців, будемо відверті, люто ненавидить цю державу і все українське. Я вже мовчу про тих, хто там залишився. Тепер уявіть, з яким світоглядом приїдуть до нас «ордлошні» абітурієнти, котрим з дитячого віку втовкмачували в голови, що Україна – ворог? При цьому кожен із них матиме індивідуальне завдання від опера з ФСБ. Більше того, вони займуть місця талановитих дітей, які своєю працею заслужили бюджетні квоти.

Напевно, з такими ідеями нашої некомпетентної і ватної влади треба боротися відповідними методами. Пропоную поширити фекй про те, що абітурієнти з ОРДЛО в першу ж ніч перебування в Україні мають скласти таємну присягу на вірність хунті, вивчити молитву на честь Степана Бандери і зробити велике тату у вигляді тризуба – інакше, самі розумієте. Нехай московські пропагандисти розгяняють цю інформацію. Нам гірше не буде, зате ніхто не приїде, бо страх – велика сила.

А якщо серйозно, жодні домовленості і поступки вже неможливі: ні з запорєбриком, ні з ОРДЛО, ні з проросійськими громадянами загалом. Протягом наступних років актуальним буде лише одне питання: хто, кого «нагне»? Українство повинно готуватися до подій, які будуть не менш трагічні, ніж у 2014 році. Можливо, загострення розпочнеться вже восени, під час місцевих виборів і на тлі економічної кризи. Поразка і нова окупація для України цілком реальні. Якщо держава втримається, то навряд залишиться у нинішніх межах. На жаль, ми не зможемо захистити території, які ментально втратили вже давно. Вовк, потрапивши в капкан, відгризає лапу, щоб вижити…

Нова Україна вже не претендуватиме на лаври найбільшої каїни Європи, проте вона отримає новий шанс, маючи при цьому набагато якісніший склад населення і необхідний, в тому числі – негативний, досвід державотворення. В цій перезаснованій Україні вже не буде місця ворожому елементу, принаймні, його залишиться небагато, і він в волітиме мовчати. Ніхто не утискатиме російську мову, бо її не буде в публічному просторі, як немає в Польщі, Чехії, Словаччині тощо. Жодний телеканал не дозволить собі антидержавницькі закиди, бо моментально буде закритий, а винні притягнуті до кримінальної відповідальності.

І це буде перемога, попри втрату територій і значної кількості «громадян». Нащадки нас зрозуміють…