То було тодий, коли ше не було Ліги Чемпіонів. Ніхто не памітає, а жєль, бо рівно сто літ тому, у неділю, в вересни тищудевітсотпарканайцітого року, в нашім місті сталася вЕлика подія.
На гору Буковиця, в нашім ріднім БорИславі впав звіздоліт ! Правдивий !
Бігме !
І впав він не до кого-небудь, а до вуйка Юзика на город, бо він там на Буковици мав морґі з бульбов. Жінка го, Каська робила в столовій на Бани. Ї вші знали. Звали того вуйка — Йосип Шогорівкуносит... Ну ніц з тим не зробиш — така в него була фамілія...
От ! Повилазєли тоті косміти зі свого кораблє, вуйко їм бімбру з сіллю та хлібом...
Вни си потєгнули троха та й полєгали спати. На рано несут в подяку вуйкови всякі штукі ріжні, такі тодий навит ніхто не видів. Не памітаю точно шо саме, але перший вафай певне у вуйка Юзика був і зеґарок на шім мельодій тиж, а може які джінси-варьонки му подарили ! Незнам ! Косміти ше хтіли в БорИславі водне метро запустити по маршруту Барабський міст — Губичі, але не встигли...
Ну бо прийшли совєти...Зачєли помєхі всім робити. Всьо в Юзика позабирали, понишчили, метро закрили. На тім місци, де звіздоліт впав, поставили качалку з радіснов назвов Еміґєста, а троха збоку нафтобазу, би ропу на Дрогобич помпувати.
І запровадили день Нафтовика. Вни певне думали жи НЛО на нафті літає. Але косміти, як увиділи совєтів, то враз відрихтували свій таріль і ррраз — на небо...
І шо ми маєм на нинішний день ? Памітник космітам у вигляді Еміґєсти, нафтобазу, троха ропи і більше ніц ! І чого ті совєти сі приперли тодий ? Як би ми теперка жили ? Як в байці ! В кажного був би свій особистий таріль зі світлАми по колу, перший в світі антернет, вафай, бультус і всякі єнчі штукі...
Але то ніц, бо маєм найважливіше міське свєто — День Нафтовика !
З чим вшіх нас і вітаю !
Завше ваш, Яків Кутовий.
P.S. І най ми хтось спробує повісти жи то неправда — я го тодий так телЕпну по кабіні, жи му лобове випаде !
